Особистісні властивості і психічні якості психолога-діагноста в кадровому бізнесі

сучасна психодіагностика бере свій початок від декількох наукових напрямків: експериментальна психологія, диференціальна психологія, прикладна медицина, психологія праці та управління, психометрики і тестології (Забродін Ю.М., 2002). Залежно від того, в якій області ми проводимо психодіагностичне обстеження, які цілі і завдання перед нами стоять, в самому процесі дослідження простежується превалювання того чи іншого підходу. Вивченню особливостей вираженості особистісних властивостей і психічних якостей психолога-діагноста, виявлення закономірності ностей, що визначають успішність його професійної діяльності, і було присвячено це дослідження. Професіографічне дослідження, результати якого були представлені нами раніше (Манухина С.Ю., 2004), дозволило побудувати модель вивчення діяльності психолога-діагноста і розглянути її з двох сторін: з точки зору (1) спрямованості діяльності, пов`язаної з установками, стратегіями поведінки особистості і (2) її процесуальної сторони. Якщо за спрямованість діяльності відповідає особистісний базис фахівця, то процесуальна сторона представлена тими якостями, які необхідні для фахівця для успішної діяльності в даній області (когнітивний базис).

У особистісний базис нами були включені показники сфери особистісних рис (екстраверсія, нейротизм, социабельность, імпульсивність), мотиваційної сфери (мотив досягнення, мотив аффіляціі, мотив лідерства, мотив статусу, чувствіетльность до відкидання, інтернальність), сфери ціннісно-смислових уявлень (інтерес до процесу, творчість, допомога людям, служіння, спілкування, включеність в команду, визнання, керівництво, гроші, зв`язки, здоров`я, традиції). У когнітивний базис увійшли такі показники когнітивної сфери як увага (концентрація уваги, переключення уваги, стійкість уваги, стомлюваність), пам`ять (короткочасна пам`ять, довготривала пам`ять, оперативна пам`ять, коефіцієнт успішності запам`ятовування), мислення (понятійне мислення, числовий інтелект, сприйняття цілісного образу , орієнтація в просторі, аналіз форми і розміру об`єкта).

Для досягнення цієї мети нами було проведено психодіагностичне обстеження 50 психологів, які працюють в сфері кадрового бізнесу не менше півтора років (без перерви), які мають вищу психологічну освіту, провідною діяльністю яких була психодіагностика. В обстеженні застосовувалися методика EPI (Eysenck Personality Inventory) адаптації Русалова В.М. модифікації Шапкина С.А., шкали мотиву досягнення, мотиву аффіляціі, мотиву лідерства, мотиву статусу, мотиву чутливості до відкидання, інтернальності Шапкина С.А, методика "Структура трудової мотивації" Шмельова А.Г., а також відомі методики діагностики уваги, пам`яті і мислення. Обробка результатів проводилася за допомогою статистичного пакету SPSS 10.0 for Windows. Для аналізу результатів застосовувалися методи факторного аналізу (обертання Varimax) і кореляційного аналізу (кореляція Спірмена). Кількість факторів визначалося за допомогою критерію Р.Кеттелла (skree-test). В результаті було виділено п`ять факторів оцінки. Аналіз змінних, що увійшли в виділені фактори, дозволив назвати їх наступним чином:

фактор 1 - "Мотивационно-особистісний", фактор 2 - "Когнітивно-особистісний", фактор 3 - "Когнітивно-ціннісний", фактор 4 - "Орієнтація на визнання", фактор 5 - "Статус на шкоду результату".

Розгляд взаємозв`язків між змінними всередині кожного фактора дозволило виявити ряд цікавих закономірностей, що відображають особливості професійної діяльності психолога-діагноста. На основі аналізу отриманих даних, нами були зроблені наступні висновки:

1. Теоретична модель розгляду діяльності психолога-діагноста знайшла своє підтвердження і в емпіричному дослідженні. Так, поділ на стратегічну і процесуальну сторону діяльності простежується при розгляді результатів факторного аналізу, де відбувся поділ досліджуваних нами показників на два провідних фактора: "Мотивационно-особистісний" і "Когнітивно-особистісний".

2. Особливу роль в спрямованості діяльності психолога-діагноста в кадровому бізнесі грає тріада показників особистісного базису, що фігурує в декількох чинниках - "екстраверсія, імпульсивність, мотив лідерства". (А) Виразність у фахівця тільки цієї тріади показників, не «підкріплених" іншими показниками особистісного базису робить негативний вплив на якість когнітивної обробки фахівцем інформації. (Б) Поєднання ж її з показниками соціабельності, мотиву досягнення і інтернальності надає плідне вплив на успішність психолога-діагноста в кадровому бізнесі.

3. Нейротизм і чутливість до відкидання протистоїть соціальної активності, спрямованості на досягнення результату і реалізації лідерських амбіцій психолога-діагноста.

4. Прагнення до заняття керівної позиції протистоїть альтруїстичної позиції і спілкуванню.

5. Особливу роль для діяльності психолога-діагноста в кадровому бізнесі серед когнітивних показників відіграє оперативна пам`ять, здатність до орієнтації в просторі, понятійне мислення.

6. Спрямованість діяльності психолога-діагноста на підвищення власного статусу протистоїть прагненню фахівця до досягнення результату.

7. Можна виділити два типи психологів-діагностів, що працюють в сфері кадрового бізнесу: (1) схильних до заняття керівної, лідерської позиції і (2) схильних до заняття альтруїстичної позиції по відношенню до респондента і спілкуванню з ним.

Манухина С.Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!