Професійна ідентичність студентів психологів

У сучасному світі професійна діяльність стала засобом самореалізації людини, однією з умов його розвитку як особистості. Розуміння своєї професії, прийняття себе в ній, відчуття власної компетенції, ефективності та особистої впливовості складають функціональне і екзистенціальне відповідність людини і професії, що визначається як професійна ідентичність. Таким чином, проблема вивчення професійної ідентичності є однією з актуальних напрямків дослідницької роботи.

У зв`язку з цим в рамках дослідження, метою якого є вивчення співвідношення гендерної та професійної ідентичності студентів психологів, були сформульовані такі завдання, як дослідження статусів професійної ідентичності, вивчення когнітивного компонента професійної ідентичності студентів психологів. У дослідженні взяло участь 123 студента, 4-5-х курсів, БДПУ ім. М.Танка, факультету психології і природознавства (зі спеціалізацією біологія, практична психологія). В якості методів дослідження використовувалися теоретичний аналіз, психодиагностический метод, метод математичної статистики. Дослідження професійної ідентичності здійснювалося за допомогою методик "Стандартний семантичний диференціал» Ч. Осгуда, "Методика дослідження професійної ідентичності" Л.Б. Шнейдер.

Дані дослідження професійної ідентичності свідчать про переважання статусу дифузійної професійної ідентичності у студентів - 28%, при якому відсутні міцні професійні цілі, цінності і переконання, а також спроби їх сформувати. Псевдоідентічность відзначається у 21% випробовуваних: відзначається домінуюча тенденція в надмірному підкресленні своєї унікальності. Передчасна професійна ідентичність з високим показником авторитарності і низьким - по самостійності, властива 19%, а мораторій (криза) - 18%. Досягнута ідентичність відзначається у 14% піддослідних.

Професійна ідентичність, як характеристика суб`єктивного сприйняття особистістю себе в професії, в даному дослідженні розглядалася як семантична близькість конструктів "Я-професіонал зараз" (Я-реальне), "Професіонал, яким би я хотів стати" (Я-ідеальне), "Професіонал, яким я можу стати "(я-можливе). За допомогою факторного аналізу оцінок поняття "Я-професіонал зараз" було отримано стійке трехфакторной рішення, а понять "Професіонал, яким би я хотів бути" і "Професіонал, яким я можу стати" - четирехфакторной. З метою дослідження дистанції між поняттями, що оцінюються студентами психологами, було необхідно виділити загальні фактори для даних понять. Виділені фактори були нами умовно названі: перший фактор - "Я- публічне студентів", другий - "Я - навчається студент", третій - "Я - студент, що подає надію". Поява четвертого фактора при оцінюванні понять, пов`язаних з уявленнями студентів про можливе і ідеальному, слід розглядати як явище розшарування факторів: можна припустити, що даний фактор знаходиться в діапазоні "перспектив і доконаного", описуючи ідеальні і можливі уявлення піддослідних. Той факт, що всі фактори характеризуються як "оцінка", пояснюється особливістю вибірки за статтю, віком, професійним статусом: більшість випробовуваних студенти-випускники жіночої статі, проте, кожен фактор має свою оціночну специфіку, відображену нами в умовному назві кожного фактора. За допомогою використання критерію Манна-Уїтні порівнювалися дистанції (в семантичному просторі ознак) між поняттями "Я професіонал зараз", "Професіонал, яким би я хотів стати", "Професіонал, яким я можу стати" в групах студентів з різним статусом професійної ідентичності. Встановлено відмінності в дистанціях між реальними і ідеальними уявленнями студентів зі статусом передчасної професійної ідентичності та статусами мораторію (U = 115,5 при p = 0,005), дифузійної (U = 233,0 при p = 0,0127), псевдоідентічності (U = 159 , 5 при p = 0,0057) і досягнутої (U = 102,0 при p = 0,0091). Можливо, це знаходить своє пояснення в специфіці феномена передчасної ідентичності, яка виникає в ситуації відсутності незалежних життєвих виборів особистості і являє собою варіант нав`язаної ідентичності, неусвідомленої, при якій спостерігаються значні розбіжності між реальними і ідеальними уявленнями студентів психологів. Таким чином, були досліджені статусна структура і когнітивний компонент професійної ідентичності студентів психологів.

Жогаль А.М.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!