Стереотипи в розвитку професійної самосвідомості студентів-психологів

В даний час все зростаючі вимоги пред`являються до людини як суб`єкта професійної діяльності. У зв`язку з цим велику актуальність набуває проблема професійної самосвідомості. Окремі аспекти проблеми професійної самосвідомості студентів на етапі вузівської підготовки розглядалися в роботах Л. М. Митиной, А. О. Шарапова, Н. С. Пряжнікова і ін. Більшість дослідників відзначають, що в міру навчання, зростання професіоналізму професійна самосвідомість змінюється. Розширення професійної самосвідомості виражається у зростанні числа ознак професійної діяльності, що відбиваються в свідомості фахівця, у подоланні стереотипів образу професіонала, в цілісному баченні себе в контексті своєї професійної діяльності.

Е. Зеер зазначає, що стереотипи є неминучим атрибутом професіоналізації фахівця. Стереотипи, з одного боку, надають професійному житті стабільність, сприяють формуванню досвіду і індивідуального стилю діяльності, а з іншого боку, вони заважають адекватно діяти в нестандартних ситуаціях, яких достатньо в будь-якій роботі, а також є основою освіти багатьох професійних деструкцій особистості.

Л. М. Мітіна, порівнюючи особистісний та професійний розвиток вчителя, відзначає процес ломки стереотипів традиційних форм професіоналізації, визначає взаємозв`язок професійного розвитку і особистісного, в основі яких лежить принцип саморозвитку, що детермінують здатність особистості перетворювати власну життєдіяльність в предмет практичного перетворення, що приводить до творчої самореалізації .

У 2008 р нами було проведено дослідження, в якому брали участь студенти третього курсу (41 осіб) та п`ятого курсу (23 людини) факультету психології БДПУ. Основна мета дослідження полягала у вивченні закономірностей становлення професійної самосвідомості студентів-психологів, а також виявленні професійних стереотипів.

Для виявлення уявлень випробуваних про самих себе, свій соціальний статус, моделі професіонала, професійної самооцінки була використана методика семантичного диференціала Ч. Осгуда, де в якості вимірювання виступали "Я-реальне", "Я-студент", "Я-психолог".

Особливий інтерес викликають уявлення студентів про себе як про майбутнє психолога ( "Я-психолог"). Було відмічено, що при описі себе як психолога у студентів має місце одна з форм соціального стереотипу, що є схематизувати поданням про професії психолога.

В.Ф. Петренко під професійним типажем - стереотипом розуміє персоніфікований образ самої професії, схематизированное уявлення про особистість, суспільстві. Дія соціальних стереотипів спотворює уявлення про типові особистісні риси професіонала.

Згідно з отриманими в ході дослідження результатів, можна констатувати, що найбільш стереотипізовані уявлення про психолога спостерігаються у студентів 3-го курсу, в силу цього вони більше відрізняються від уявлень про себе в даний час. Уявлення студентів-третьокурсників про себе як майбутньому фахівцеві ( "Я-психолог") наступні: його описують як сумлінного, доброго, чуйного, справедливого, дружелюбного, чесного, самостійного, рішучого, сильного, впевненого в собі, товариського і енергійну людину.

Це свідчить про те, що у студентів 3-го курсу відсутня індивідуалізований образ психолога, що ускладнює розвиток професійної самосвідомості піддослідних. У студентів 5-го курсу образ психолога менш стереотипізувати, що демонструє включеність образу "Я-реального" піддослідних в образ професії.

Якщо у третьокурсників типізовану 12 характеристик майбутніх фахівців, то у п`ятикурсників - 8: студенти 5-го курсу себе як майбутніх фахівців бачать сумлінними, чуйними, доброзичливими, сильними, самостійними, впевненими в собі, діяльнісних, товариськими людьми. Таким чином, до п`ятого курсу у більшості випробовуваних образ психолога індивідуалізується, що, безумовно, полегшить процес післявузівської професійної адаптації і самоствердження в майбутню професію.