Зміна способу психолога в самооцінці студентів

У процесі онтогенезу під впливом процесів соціалізації і професіоналізації у людини розвиваються його індивідуальні психологічні якості, в тому числі і значущі для професії, які він сам усвідомлює і оцінює їх, що сприяє його саморозвитку. В період навчання у вузі важливим є правильне професійне самовизначення студентів і формування їх адекватної особистісної та професійної самооцінки, що дозволяють в майбутньому отримати висококваліфікованих фахівців.

У нашому дослідженні інтерес представляє вивчення зміни способу психолога в самооцінці студентів в процесі навчання у вузі, а саме як змінюється і наскільки збігається модель фахівця-професіонала в уявленнях самих студентів з думкою експертів. Дослідження проходило в два етапи: перший - в березні 2001 р, в якому брало участь 72 студента Бурятського державного університету м Улан-Уде, що навчалися за спеціальністю 020400 "Психологія" на 1 курсі - 41 осіб (I група), на 2 курсі - 31 людина (II група) - другий - у вересні 2003 р, в якому взяли участь ті ж студенти.

Для вирішення поставленого завдання нами використовувалася методика вивчення самооцінки по С.А.Будассі. Піддослідним було запропоновано 50 слів, що позначають якості особистості, переглянувши які кожен повинен був вибрати якості, що відповідають його внутрішньому ідеалу психолога - Я-ідеальне (Якими якостями повинен володіти психолог з вашої точки зору?), І зі складеного ряду слів, відзначити ті, якими він володіє - Я-реальне (Які з перерахованих якостей присутні у Вас?).

Запропонований студентам список якостей був пред`явлений експертам, в якості яких виступали 25 викладачів-психологів. В результаті експертного аналізу ми з`ясували, що психолог повинен володіти такими якостями: відповідальність, чуйність, тактовність, чуйність, товариськість, чарівність, терпимість, співчуття, наполегливість, невимушеність, життєрадісність, вдумливість, рішучість, милосердя, щирість, справедливість, стриманість, дбайливість, завзятість, принциповість, розсудливість, акуратність, обережність, рухливість, поступливість, привітність, поетичність, педантичність, ніжність.

Аналіз отриманих результатів дозволяє говорити про зміну самооцінки студентів в процесі професійної підготовки. До завершення навчання в вузі (5 курс) студенти більш чітко усвідомлюють особливості професії, правильно визначають професійно важливі якості та їх модель фахівця-професіонала стає близькою до моделі, визначеної експертами. Про це свідчить збільшення коефіцієнтів рангової кореляції по Спирмену, розрахованих між експертною оцінкою і Я-ідеального, і Я-реального студентів I і II груп у 2001 р (А) і в 2003 р (В). Так, коефіцієнт між експертною оцінкою і Я-ідеальним студентів I групи в 2001 році становить rа = 0,50 (рgt; 0,01), а в 2003 році дорівнює rb = 0,74 (рgt 0,001), різниця між ними склала d = 0,24, студентів II групи відповідно ra = 0,55 (рgt; 0,01), rb = 0,86 (рgt 0,001), d = 0,31. Такі якості як відповідальність, тактовність і толерантність в 2003 році студентами стали оцінюватися також як і викладачами. Студенти I групи в числі перших якостей, необхідних психолога відзначають ще й чуйність, товариськість, рішучість і чарівність, які близькі до оцінок експертів. Студенти II групи життєрадісність, турботливість стали оцінювати також як і експерти, і набагато зблизилися їх оцінки за такими якостями як чуйність, справедливість, щирість, співчуття. Таке ж зміна відбулася в їх Я-реальному d = 0,3, при ra = 0,45 (рgt; 0,05), rb = 0,75 (рgt 0,001). У себе вони відзначають присутність всіх даних якостей, крім справедливості, замість якої з`являється наполегливість. Дещо інша картина склалася в Я-реальному студентів I групи, отримані коефіцієнти говорять про зовсім незначній зміні або про відсутність, так ra = 0,56 (рgt; 0,01), rb = 0,50 (рgt; 0,01), d = 0, 06. Серед відзначених вище якостей в їх Я-реальному виявляються тільки співчуття, відповідальність і чуйність. Однак, слід зазначити, що оцінки на II етапі дослідження по якостям тактовність, терпимість стриманість і справедливість значно стали ближче до оцінки експертів в порівнянні з оцінками I етапу. Відсутність динаміки в Я-реальному студентів I групи може означати їх критичне ставлення до себе і усвідомлення неготовність або неповною впевненості в готовності до майбутньої професійної діяльності, тоді як студенти II групи оцінюють себе адекватно високо і відчувають себе більш впевненими і цілком готовими до роботи по спеціальності.

Таким чином, усвідомлення та оцінювання своїх індивідуальних психологічних якостей, в тому числі значущих для їх професії, студентами сприяють їх саморозвитку.

Шірапова Д.Д.