Ставлення до професії і професійна я-концепція студента

Студентство - найважливіший етап професійного становлення особистості, оволодіння обраною спеціальністю в умовах цілеспрямованого навчання і виховання в рамках вищої школи. Як, в цілому, професійне становлення особистості, так, зокрема, цей етап є досить складний, багатоплановий і часом суперечливий процес. Психологічним новоутворенням етапу виступає формування професійної спрямованості, що включає безліч властивостей і параметрів, зокрема, особливості мотивації придбання професії та навчальної діяльності, емоційне ставлення до професії, що складається з приватних оцінок ступеня привабливості різних її аспектів, формування установок на розвиток професійно важливих якостей, формування професійного самосвідомості - ставлення до себе як до представника певної професії, усвідомлення своїх професійних якостей і здібностей і ін. Позитивна професійна спрямованість - найважливіший мотиваційний фактор навчальної діяльності студентів.

У нашому дослідженні в грудні 2003 р взяли участь 159 студентів 2-5 курсів студентів СПбДУ і деяких інших вузів СПб. Вивчалися чинники привабливості професії для студентів, задоволеність вибором професії, самооцінка студентами своїх професійних якостей і проблем. Для вирішення поставлених завдань використовувалися методика В.А.Ядова (в модифікації Н. В. Кузьміної, А. А. Реан), модифікація методики Дембо-Рубінштейн.

У структурі чинників, що визначають ставлення сучасного студента до професії, можна виділити загальні, значимі для всіх, і специфічні, значимі для представників окремих спеціальностей.

Серед позитивно значущих чинників, що мають важливе значення практично для всіх студентів, незалежно від вузу і спеціальності, були відповідність професії здібностям і характеру студента. Фактор значущості професії в суспільстві мав уже неоднозначний характер. Так, він увійшов в число найважливіших, визначальних ставлення до професії для студентів медичних спеціальностей (N = 50), юристів (N = 10) і журналістів (N = 23), але якщо майбутні лікарі і юристи вважають, що їхня професія - одна з найважливіших в суспільстві, і ця обставина привертає (коефіцієнт значимості = 1), то для майбутніх журналістів фактор виявився негативно забарвлений: робота по їх спеціальності, на їхню думку, мало цінується в суспільстві (КЗ = -1). Позитивно забарвлені уявлення про заробітну плату у студентів юридичного, механіко-математичного факультету (N = 46), факультету журналістики та навчаються за спеціальністю "митна справа" (N = 10) (0,7lt; КЗlt; 0,9), в той час як у студентів хімічного (N = 10) і медичного (N = 50) факультетів СПбДУ в силу невеликої оплати праці цей фактор забарвлений негативно, а студенти східного факультету СПбГУ (N = 10) не мали певної думки про рівень заробітної плати майбутньої професії (КЗ = 0).

Фактор можливості досягнення в професії соціального визнання і поваги виявився особливо значущий для студентів юридичного, медичного, східного та факультету журналістики (КЗ = 1).

Серед характеристик, які здаються студентам непривабливими в обраній професії, найбільш важливою і загальної для всіх була "робота викликає перевтома" (-0,4gt; КЗgt; -0,9).

Ступінь задоволеності студентів вибором професії можна оцінити, в цілому, позитивно. З твердженням "Я задоволений вибором професії" однозначно погодилися 11,86% студентів, більшість (64%) "швидше згодні, ніж не згодні", 6,78% вагалися з відповіддю, 16,95% залишилися "швидше незадоволені" своїм вибором, ніхто не відповів "однозначно не задоволений вибором професії". З думкою "Якби у мене була можливість вибирати професію знову, то мій вибір був би таким же" "абсолютно згодні" 16,95% - "скоріше згодні, ніж не згодні" 49,15% студентів, 15,25% не знають , як би поступили, "швидше за все не вибрали б ту ж саму професію" 15,25% студентів, а 3,39% випробовуваних впевнені, що вибір був би іншим. Значущих відмінностей між студентами різних факультетів не виявлено.

Професійна Я-концепція студентів є суперечливою, що цілком відповідає особливостям етапу професійного становлення. В цілому, самооцінка студентами своїх професійно значущих якостей досить висока, однак найбільш проблемними, неузгоджені за параметрами "Я-реального" та "Я-ідеального" були характеристики: ступінь освоєння професійних знань і умінь, впевненість в собі, самостійність, організованість. Максимальна неузгодженість виявлена у студентів 2-х курсів (Ме = 20), поступово знижується до 4-го курсу (Ме = 12) і знову збільшується до 5-го курсу (Ме = 16), але все ж не досягає рівня 2-го курсу. Важливим показником була "тривога за своє професійне майбутнє", рівень якої студенти хотіли б помітно знизити (причому особливо яскраво це проявилося у студентів 4-5 курсів). Значущих відмінностей у студентів різних факультетів виявлено не було.

Таким чином, дослідження показало, що, незважаючи на деяку специфіку на різних факультетах, що проявилася в образі майбутньої професії, існують загальні проблеми професійного становлення в студентські роки, пов`язані, перш за все, зі становленням професійного самосвідомості, самооцінкою своїх професійних якостей і умінь.

Москвичева Н.Л., Михайлова Е.Л., Харитонова Т.С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!