Методологічна розробка проблеми інтелектуальної міграції

Феномен інтелектуальної міграції має велике соціально-економічне значення, однак психологічне вивчення його причин ведеться в недостатньому обсязі. У нашій роботі об`єктом дослідження виступили студенти, випускники та аспіранти Санкт-Петербурзьких вищих навчальних закладів (середній вік 23,5 року). Основна увага приділялася особливостям їх мотиваційної сфери.

Зарубіжні дослідження (Bochner- Bochner and Furnham- Klineberg and Hull) виявили, що більшість студентів цікавиться головним чином перспективою отримання диплома або ступеня і / або професійного досвіду, а не можливістю навчання іншій культурі або особистісного зростання. Ми ж припустили, що в структурі мотивації освітньої поїздки за кордон крім "ділових" мотивів будуть значно виражені психологічні мотиви, в тому числі ті, що притаманні туристського поведінки в цілому. Мотиви матеріальної спрямованості будуть виражені в меншому ступені.

На основі аналізу продукції ЗМІ та інтерв`ю з потенційними респондентами було складено список можливих мотивів. Потім було проведено пілотажно дослідження методом інтерв`ю для виявлення неврахованих варіантів відповіді. В остаточний варіант увійшли 16 суджень, об`єднані в 4 категорії, умовно названі як "ділові", "матеріальні", "туристичні" і "психологічні".

Для чисельної оцінки використовувалася п`ятибальна шкала відповідей, де 1 бал відповідав найменш значимого, 5 балів найбільш значимого мотиву. Щоб знизити ймовірність вибору соціально бажаних відповідей, використовувалася проективна форма. Для збільшення інформативності результатів в анкету було введено додатковий 17 пункт для перерахування мотивів, що не увійшли до основного списку, але значущих для даного респондента.

Для аналізу результатів були побудовані ієрархічна і факторна моделі мотивації. В ієрархічній моделі були виділені чотири рівні значущості мотивів. У найбільш значимий блок увійшли мотиви, які мають виражену ділову спрямованість: це прагнення до активного використання свого комунікативного та інтелектуального потенціалу. Другий блок розпадається на три слабо взаємопов`язаних мотиву. Третій і четвертий блоки гетерогенних за своїм складом. Отже, зі збільшенням значимості блоків їх внутрішня узгодженість зростає, і ми можемо говорити про наявність ведучого генералізованого мотиву прагнення до реалізації свого потенціалу в діловій сфері.

Факторний аналіз привів до побудови четирехфакторной моделі. Перший фактор був проінтерпретований як фактор ділової самореалізації, що має на увазі розширення соціального і інформаційного простору особистості. Другий фактор був названий фактором прагнення до соціальних гарантій. Конфігурація третього фактора дозволяє інтерпретувати його як фактор еміграції. Четвертий фактор - прагнення до емоційної насиченості життя.

Таким чином, провідним мотивом для продовження освіти за кордоном є прагнення до самореалізації, до максимального використання в діловій сфері свого інтелектуального та комунікативного потенціалу. Поряд з цим сприйняття ситуації освіти за кордоном не тільки з точки зору практичної користі, але і як джерела нових вражень і емоційної насиченості життя свідчить про більш гуманістичної спрямованості особистості, про переважання в її структурі таких цінностей, як збереження миру, дружні відносини, можливість творчості .

Виразність "туристичних" мотивів в мотиваційній структурі говорить про більшу "волелюбний" особистості. Таким чином, гіпотеза нашого дослідження підтвердилася - в мотиваційній структурі інтелектуальних мігрантів поряд з діловими мотивами значно виражені мотиви психологічні (прагнення до самореалізації і подієвої і емоційної насиченості життя).

Авідон І.Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!