Дослідження мотивації навчання і праці безробітних

Безробітні громадяни - це особлива соціальна група, яка характеризується специфікою способу життя, ціннісних орієнтацій, системи відносин. Крім того, ситуація вимушеної незайнятості зазвичай тягне за собою зміну статусу, позиції, громадських ролей особистості, які визначають особливості мотивації поведінки і, як зазначав Б.Г.Ананьев (1968), є важливими особистісними характеристиками. Таким чином, можна говорити про певні соціально психологічні особливості безробітних як соціальної групи.

Оскільки 9 з 10 безробітних пов`язують своє майбутнє з трудовою діяльністю, а знайти роботу за фахом багатьом дуже складно або неможливо, то одним з найважливіших напрямків регулювання ситуації на ринку праці є професійна підготовка та перепідготовка безробітних відповідно до соціального замовлення. Ми вважаємо, що процес професійної підготовки фахівців буде більш ефективним при врахуванні їх соціально-психологічних особливостей. Метою нашого дослідження стала мотивація безробітних громадян до навчальної та трудової діяльності.

Слід зазначити, що ситуація незайнятості є, в общем-то, мотиваційної ситуацією. Втрата такої цінності, як робота, і пов`язаних з нею престижу, матеріального благополуччя, визнання, роблять цю ситуацію стресовій. І чим вище місце втраченої роботи в ієрархії цінностей людини, тим вище мотиваційний потенціал совладания з виниклою труднощами. В цьому випадку професійне перенавчання сприймається як можливість зміни ситуації.

У своєму дослідженні мотивації навчальної діяльності безробітних ми виходили зі структури мотивації навчання, розробленої М.Г.Роговим (1998). Вона включає дві великі групи мотивів: безпосередні, тобто безпосередньо включені в сам процес діяльності і відповідні її соціально заданим цілям і цінностям, і опосередковані, пов`язані з цілями і цінностями, які лежать поза самої діяльності (даної, конкретної), але можуть в ній хоча б частково задовольнятися. Автор виділяє дві групи безпосередніх мотивів: пізнавальні і мотиви розвитку особистості. Опосередковані мотиви були об`єднані в три групи: соціальні мотиви, мотиви успіху і стомлений мотиви.

Отримані дані дозволяють говорити про те, що в процесі професійного перенавчання безробітних найбільш значущими є безпосередні мотиви. При цьому в даному блоці більш виражені мотиви розвитку особистості, такі, як прагнення розширити свій кругозір і ерудицію, прагнення підвищити свій загальнокультурний рівень. У блоці опосередкованих мотивів найбільшу значимість мають стомлений мотиви, такі, як можливість самореалізації в професійному плані, професіоналізм викладачів і ін.

Результати дослідження свідчать про те, що на структуру мотивації навчання безробітних впливають такі соціально-демографічні характеристики, як освіта та вік. Для безробітних із середньою спеціальною освітою особливу значимість мають пізнавальні мотиви, які включають в себе інтерес до предметів, що вивчаються, бажання підвищити свій соціальний статус і прагнення отримати глибокі професійні знання. Що стосується безробітних з вищою освітою, то у них найбільш виражені мотиви розвитку особистості і мотиви досягнення. Безробітна молодь характеризується сильною виразністю мотивів розвитку особистості, тоді як у людей середнього віку більш значущими є пізнавальні мотиви, хоча мотиви розвитку особистості також сильно впливають на мотивацію навчання і займають по рангу друге місце.

Таким чином, проведені дослідження дають можливість глибше зрозуміти соціально-психологічні особливості феномену безробіття. Вивчення мотивації навчання безробітних громадян дозволить підвищити ефективність їх професійної підготовки та перепідготовки, тим самим сприяючи поліпшенню ситуації на ринку праці. Слід зазначити, що безробіття в нашій країні явище відносно нове і маловивчене, що вимагає подальших досліджень.

Городоцька І.М.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!