Мотивація студентів-психологів як передумова їх професіоналізму

Студентський вік є раннім періодом зрілості, перші роки якого мають пряме відношення до періоду навчання у вузі. На цей час припадає дуже важливий етап формування майбутнього фахівця, виступаючи передумовою для становлення його професіоналізму в цілому. Провідне місце в структурі особистості студента займає його мотивація, будучи рушійною причиною поведінки людини, зокрема його навчальної діяльності.

За останні десять років мотивація навчальної діяльності студентів зазнала деяких змін. На сьогоднішній день дуже часто молодь йде вчитися до вищих навчальних закладів не для того, щоб отримати професійні навички, знання в певній галузі і стати майстром своєї справи, а для того, щоб отримати диплом про закінчення вузу. Таким способом людина свідомо не пов`язує своє майбутнє з тією професією, яку освоював у вищому навчальному закладі. Крім цього він робить так, що повноцінно та ефективно працювати, самореалізовуватися, виражати себе і проявляти свій професіоналізм в цій сфері він вже не зможе.

Дана тенденція, на наш погляд, є не дуже хорошу перспективу становлення та розвитку майбутніх фахівців, професіоналів. Чи зберігається ця тенденція на сьогоднішній день, ми і вирішили перевірити.

Метою нашого дослідження було виявлення динаміки мотивів навчальної діяльності у студентів-психологів (з 1-го по 5-й курс). Об`єктом дослідження є студенти-психологи Таганрозького Інституту Управління та Економіки. Предметом - мотивація навчальної діяльності. У дослідженні взяли участь 70 чоловік (18-24 роки).

Для вивчення мотивів навчальної діяльності ми використовували методику, розроблену на кафедрі педагогічної психології Ленінградського університету "Вивчення мотивів навчальної діяльності" (модифікація А. А. Реан, В.А.Якуніна).

Нами були отримані наступні результати: на 1-му курсі провідними мотивами є прагматичний мотив - "отримати диплом", професійний - "стати висококваліфікованим фахівцем" і особистого престижу - "не відставати від однокурсників".

На 2-му курсі найбільшою виразністю володіють професійний мотив - "стати висококваліфікованим фахівцем", пізнавальний мотив - "придбати глибокі і міцні знання", особистого престижу і прагматичний - "отримати диплом" і "успішно продовжити навчання на подальших курсах" відповідно.

На 3-му курсі провідними мотивами є професійний мотив - "стати висококваліфікованим фахівцем" і "забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності", а також мотив особистого престижу і пізнавальний мотив - "успішно продовжити навчання на подальших курсах" і "придбати глибокі і міцні знання" відповідно.

На 4-му курсі домінуючими мотивами є професійні, прагматичні і особистого престижу, а саме: "стати висококваліфікованим фахівцем" і "забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності", "отримати диплом" і "успішно вчитися, складати іспити на" добре "і" відмінно ".

У випускників провідними мотивами є професійний і пізнавальний мотиви - "стати висококваліфікованим фахівцем", "забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності" та "придбати глибокі і міцні знання" відповідно.

Отже, аналіз динаміки мотивації навчальної діяльності від 1-го до випускного курсу говорить нам про те, що на початковому етапі навчання у вузі (1-й курс) студенти найбільшою мірою керуються тим фактом, який для них є більш значущим - отримання диплома. Треба відзначити, що вже на 2-му курсі навчання у них з`являються професійні мотиви, пов`язані з майбутньою професійною діяльністю, які є провідними протягом наступних курсів. У цей час у молодих людей з`являється інтерес до змісту своєї професії, вони знаходять особистісний сенс у професійному праці, формується професійне самовизначення, яке тісно пов`язане зі становленням їх професіоналізму.

Отримані результати можуть говорити нам про те, що студенти-психологи мають досить стійкими, а головне, що відносяться до професійної діяльності, мотивами, які, в свою чергу, сприяють процесу становлення майбутніх фахівців, професіоналів в сфері "лікування людських душ".

Циганкова Л.М.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!