Мотиви звернення за психологічною допомогою у студентів-психологів i iii курсів

В даний час професійне становлення студентів-психологів може здійснюватися не тільки через навчання у вузі, а й за допомогою використання можливостей, які надає такий вид соціальної практики, як психологічне консультування. Дане дослідження було проведено на базі Психологічної служби Карго ім. Е.А.Букетова. Виходячи з отриманого запиту, ми спробували отримати відповідь на наступні питання: чи користуються студенти-психологи в процесі навчання даними послугами, які основні мотиви звернення за психологічною допомогою. З`ясування таких мотивів може дозволити нам виявити особливості системи смислів, притаманних студентам, виявити тенденції їх трансформації в процесі формування професійного образу світу.

У нашому дослідженні брало участь 93 людини. З них 37 студентів I курсу, 32 студента II курсу і 24 студента III курсу. Їм було запропоновано відповісти на ряд питань, зокрема: чи траплялося Вам звертатися за психологічною допомогою, якого роду допомога Ви отримали, якщо Ви не зверталися до психологів-консультантів, чи хочете звернутися, яку допомогу хочете отримати? Метою дослідження було виявлення як загальних аспектів, що характеризують мотиви звернення за психологічною допомогою на всіх трьох курсах, так і специфічних особливостей і їх змін.

Аналіз отриманих результатів показав наступне. Більше половини респондентів у всіх трьох групах ніколи не зверталися за психологічною допомогою, але мають бажання звернутися до психолога-консультанта (58%), 16% респондентів коли-небудь користувалися послугами психологів-консультантів, 19% респондентів не зверталися і не хочуть звернутися за психологічною допомогою (як правило, причинами подібної відповіді вказуються недовіру, прагнення самостійно вирішувати власні проблеми), 7% респондентів сумніваються і не дають певної відповіді. Основним мотивом звернення за психологічною допомогою у всіх трьох групах є прагнення пізнати себе, самовдосконалення і особистісне зростання (47,5%).

Також вагоме місце займають випадки, коли в основі звернення до психолога лежить мотив ознайомлення з особливостями його професійної діяльності, тобто звернення розглядається як можливість поспостерігати за роботою професійного психолога, з тим, щоб отримати більш повне уявлення про специфіку його діяльності (20%). Наявність даного мотиву у великої кількості респондентів, мабуть, говорить про значущість питань професійного становлення для нашої вибірки. Дещо рідше зустрічаються такі мотиви, як прагнення отримати допомогу в зв`язку з труднощами в міжособистісних стосунках (13,5%), в сімейних відносинах (9%) та інших сферах.

Помітно збільшення числа бажаючих звернутися за психологічною допомогою 51%, 64%, 63% з I по III курс відповідно. Дані групи респондентів можна охарактеризувати як позитивно оцінюють можливості для професіоналізації, які надає психологічне консультування. Динаміка мотивів звернення за психологічною допомогою з першого по третій курс проявляється в наступних тенденціях. Однаково сильно виражений у всіх трьох групах мотив особистісного саморозвитку і самопізнання, помітне зростання з I по III курс кількості повідомлень, в яких звернення за психологічною допомогою розглядається як можливість ближче познайомитися зі специфікою професійної діяльності психолога-консультанта, тобто, мабуть, в процесі навчання також зростає значимість професійного саморозвитку. Також з I по III курс мотиви звернення за психологічною допомогою стають різноманітнішими.

Нами також було виявлено частину респондентів, які або не хочуть вдаватися до психологічної допомоги (19%), або ставлять під сумнів і не можуть відповісти на питання (щодо бажання звернутися за допомогою) ствердно чи негативно (7%). Число "сумніваються" значно вище на першому курсі, ніж на третьому. На другому курсі вони відсутні зовсім. Також на другому курсі значний відсоток респондентів не має бажання звернутися за допомогою (пояснюється це недовірою, сумнівом в можливостях консультантів або прагненням самостійно вирішувати свої проблеми). До третього курсу число осіб, що відкидають можливість звернення за психологічною допомогою, суттєво зменшується.

Таким чином, можна зробити висновок, що більша частина студентів-психологів в процесі професійного становлення готова скористатися можливостями, які відкриває психологічне консультування.

Серебрянова А.А.