Креативність як професійний інструмент психолога-консультанта

Відомо що креативність є одним з основних професійно важливих якостей психолога-консультанта і психотерапевта (Роджерс К., 1994 Гінгер С., 2002). Проведене нами експертне дослідження професійно важливих якостей психолога-консультанта, в якому брали участь 30 практичних психологів з Росії зі стажем роботи від 10 до 22 років, а також 25 провідних фахівців зарубіжних психологічних центрів та інститутів зі стажем роботи від 15 до 35 років показало, що креативність входить в п`ятірку найбільш важливих професійних якостей психолога-консультанта. У сучасній літературі в основному зустрічається розуміння креативності як творчої інтелекту. Іноді креативність визначається як дивергентное мислення (Гілфорд Д.). Разом з тим проблема дослідження креативності є досить складною, оскільки, по-перше, саме визначення цього поняття в рамках психологічного консультування неоднозначно. По-друге, особливо цікавим для нас було вивчення питання динаміки креативності в процесі навчання психологів-консультантів. Багато психологів-консультантів і психотерапевти підкреслюють, що їх задоволеність роботою багато в чому залежить від можливості бути креативним, творчо підходити до процесу психологічного консультування. Є підстави вважати, що має місце розвиток процесів творчого мислення, їм можна навчатися (Дунчев В., Палей І., 1986).

У зв`язку з цим метою даного дослідження було вивчення креативних здібностей у студентів факультету психології СПбГУ (4-5 курси, всього 70 осіб), а також у осіб, які вже мають базову психологічну освіту і проходять додаткове 3-річне навчання в НОУ "Санкт-Петербурзький інститут Гештальт "за програмою" психолог-консультант "(всього 110 осіб). Для вирішення поставленого завдання була використана тестова методика по типу тестів Д. Гілфорда на дивергентное мислення. Піддослідним пропонувалося дати якомога більше варіантів відповіді на кожне питання-час, відведений на відповідь на одне питання. Піддослідним пропонувалося відповідати на "нейтральні" питання, наприклад: "Як би ви могли використовувати аркуш паперу?" і питання, що мають "консультаційну" спрямованість, наприклад: "Що б ви могли зробити або сказати клієнтові у відповідь на його висловлювання" Я не хочу про це говорити ". Нами вивчалися такі параметри дивергентного мислення як швидкість (кількість відповідей на кожне питання), гнучкість (ступінь, в який випробуваний змінює напрямок мислення або підходу до проблеми) і оригінальність (рідкісні, незвичайні відповіді в популяції).

Було виявлено вірогідне зростання швидкості дивергентного мислення у осіб, що проходять додаткову підготовку в області психологічного консультування. Тобто люди, які продовжують свою освіту в області консультаційної психології, здатні дати значно більшу кількість психотерапевтичних інтервенцій у відповідь на висловлювання клієнта. Не було виявлено достовірних відмінностей по такому параметру, як гнучкість дивергентного мислення. Встановлено вірогідне зростання оригінальності дивергентного мислення в групі осіб з психологічною освітою, які продовжують свою підготовку в області психологічного консультування. Причому навіть ті рідкісні, оригінальні відповіді, які давали дані випробовувані, носять явну психотерапевтичну або консультаційну спрямованість. Тобто можна говорити про те, що придбані в процесі додаткового навчання знання, знайомство з почуттями, які відчуває клієнт, і опрацювання власних проблем в процесі особистої індивідуальної і групової терапії позитивно корелюють з консультативною адекватністю інтервенцій майбутнього психолога-консультанта.

Таким чином, отримані результати дослідження свідчать про достовірне зростання загального рівня креативних здібностей, зокрема таких характеристик дивергентного мислення, як швидкість і оригінальність, у осіб з базовою психологічною освітою, що проходять додаткове навчання в області психологічного консультування.

Лебедєва О.О., Третьяков В.П.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!