Взаємозв`язок фізичного і розумового розвитку молодших школярів

Одним з напрямків у вивченні мислення є вплив фізичної активності на розумову діяльність людини. Здійснювалися активні підходи до дослідження даного аспекту вченими всіх поколінь, починаючи від грецьких філософів Демокрита і Аристотеля до сучасних психофізіології. У роботах І. М. Сеченова, Л. С. Виготського, П.Ф.Лесгафта ми знаходимо розгляд цієї, безумовно, актуальною, але як і раніше недостатньо вивченою проблеми. Центрами сучасних досліджень починаючи з 60-х років (ХХ століття), стали кафедри психології Московського державного інституту фізичної культури під керівництвом професора П.А.Рудіка і Ленінградського інституту фізичної культури під керівництвом професора А.Ц.Пуні. В результаті досліджень зроблено висновок, що між розумовою і фізичним розвитком людини існує взаємозв`язок.

Ми здійснили самостійне дослідження з даної проблеми з учнями молодших класів. У цей віковий період складаються психологічні новоутворення у всіх сферах розвитку: пізнавальної, особистісної, соціальної та триває інтенсивний процес розвитку рухових функцій дитини.

Була поставлена мета: вивчити рівень мислення у молодших школярів та перевірити, як зміниться він через рік після впливу спеціальними фізичними вправами. Дана мета визначила логіку і конкретні завдання етапів дослідження: I етап - визначення рівня розвитку мислення. II етап - розробка методик впливу на піддослідних з метою розвитку їх розумової діяльності (тренувальні вправи з експериментальної групою). III етап - повторна діагностика рівня розвитку мислення після проведення тренінгових вправ.

Дослідження було проведено на базі МОУ СЗШ № 15 станиці Переяславської Краснодарського краю. Участь в цій роботі взяли школярі з двох третіх класів у віці 9-10 років, всього 40 осіб: контрольна група і експериментальна. Дослідження проводилося відповідно до висунутої гіпотези про існування взаємозв`язку між фізичними показниками (гнучкістю і рівновагою) і деякими особливостями мислення. Були використані 5 методик, діагностичне тестування пройшло в січні 2003 року.

Результати діагностичного тестування контрольної та експериментальної груп показали, що продуктивність дивергентного мислення у випробовуваних коливається від 1 до 6 балів і становить в середньому 4,3 бала (71%). Оригінальність дивергентного мислення визначається в межах від 0 до 3 балів, що в середньому становить 1 бал (50%). Гнучкість вербального та образного мислення в обох групах склала в середньому 1,5 бала (50%). Дослідивши вербальну продуктивність мислення і пам`яті, ми отримали показники по групах 6,2 бала (62%). Способів дослідження гнучкості мислення обрана здатність школярів вирішувати анаграми. Результати оригінальності дивергентного мислення і творчої уяви склали 1,3 бала (43%). Після проведення первинної діагностики протягом 1 року проводився тренінг в експериментальній групі. Була затверджена програма тренінгу, що включає 3 складових: 1) методика розвитку гнучкості і рівноваги тіла - розвиток лобової кори, 2) фізичні вправи для розвитку рівноваги тіла - розвиток підкірки, 3) комплекс вправ по псіхогімнастіке розумової діяльності.

Для підтвердження ефективності технології конструктивного зміни деяких особливостей мислення була проведена післятренінгова діагностика в обох групах. Ми прийшли до висновку, що в експериментальній групі відбулися наступні зміни: продуктивність мислення зросла на 22%, оригінальність дивергентного мислення - на 25%, при діагностуванні вербального та образного мислення обидва параметри також змінилися (гнучкість вербального мислення на 30%, а гнучкість образного мислення на 20%), інші показники визначили динаміку в позитивну сторону.

У контрольній групі, що не піддавалася тренінговій програмі, при повторній діагностиці рівня розвитку мислення змін не відбулося. Отримані дані дозволили підтвердити наше припущення про те, що підвищення рівня фізичного розвитку призводить до збільшення гнучкості, продуктивності і оригінальності вербального та образного мислення. Мислення школярів, безсумнівно, має дуже великі й не дуже використовувані резерви і можливості. Одна з основних завдань психології та педагогіки - розкрити ці резерви і на їх основі зробити навчання більш ефективним і творчим.

Шушкевич Р.К., Свірська О.В.