Гнучкість як здатність взаимоперехода образного і вербального «алфавітів» мислення

Теоретичний аналіз процесів творчого мислення [Пуанкаре А., Пономарьов Я.А., Ротенберг В.С., Раушенбах Б.В. та ін.] показує, що в якості істотного моменту в них виділяється послідовна зміна образного і логічного компонентів мислення. Так, наприклад, в досвіді самоспостереження А. Пуанкаре ці компоненти носять назви «свідома» і «несвідома» работа- для Б.В.Раушенбаха це логічний і внелогіческіе рівні свідомості-взаємодія двох видів організації контекстуальної зв`язку в концепції С.В.Ротенберга і зміна фаз логічного і інтуїтивного пошуку в психологічному механізмі творчості у Я.А.Пономарева.

Також в психологічній літературі є дані, що для протікання будь-якого за характером (тобто не тільки творчого) процесу мислення необхідний взаимопереход образного і вербального його компонентів [Веккер Л.М., Гурова Л.Л., Малахова А.Д., Моляко В.А. та ін.]. Таким чином, підкреслюється не послідовна зміна образного і логічного компонентів мислення, що не фазность їх присутності в розумовому процесі, а їх постійна взаємодія, взаємопереходів на кожному етапі цього процесу.

Ми в своїй роботі дотримуємося позиції Л.М.Веккера, що визначає процес мислення як зворотний переклад інформації з мови образів (симультанно-просторових гештальтов) на символічну мову (мова знаків). Описаний Л.М.Веккером механізм взаємодії образного і логічного компонентів мислення є общепсихологическим. Це якийсь теоретичний конструкт, прояви якого в реальній дійсності можуть бути найрізноманітнішими і індивідуальними для кожного суб`єкта. Ми вважаємо, що суб`єкти розрізняються за своєю здатністю до гнучкої зміни або взаимопереходами образного і логічного компонентів мислення, які сприяють успішному вирішенню нестандартних завдань (евристичні завдання, для вирішення яких необхідний елемент здогадки).

У нашому дослідженні обговорюється питання про взаємозв`язок успішності вирішення творчих завдань і гнучкості взаимоперехода наочно-образного і словесно-логічного компонентів мислення. Пропонується нова трактування гнучкості як швидкості та адекватності перемикання з одного з цих компонентів на інший при їх певному індивідуальному співвідношенні. Подібна гнучкість допомагає всебічно розглянути проблему, побачити її в новому світлі.

Для розкриття вищевказаної взаємозв`язку були використані наступні методики: методика М.Н.Борісовой, що дозволяє визначити співвідношення рівня розвитку образного і логічного компонентів мислення-тест словесно-колірній інтерференції Струпа, що дає можливість оцінити гнучкість взаимоперехода цих компонентів мислення-дві творчі завдання, розроблені Ю. Н.Кулюткіним ( «Суахілі» і «Спостерігач на площі»).

На основі аналізу емпіричних даних показано дійсне існування значної кореляції між гнучкістю взаимоперехода вищевказаних компонентів мислення і успішністю рішення творчих завдань. Також встановлено, що при відсутності такої гнучкості можливе успішне вирішення творчого завдання, якщо остання за характером представленого матеріалу відповідає домінуючому у суб`єкта способу переробки інформації.

Фідірко М.В.