Образ психолога і його діяльності в повсякденній свідомості

В даний час психологічна наука досягла значних успіхів в теоретичних і прикладних дослідженнях, але накопичений досвід часто не затребуваний через брак інформації щодо можливості застосування психологічних знань в різних областях діяльності.

У нашій країні в даний час спостерігається недостатня інформованість про ринок психологічних послуг. Можна припустити, що в повсякденній свідомості існують хибні уявлення щодо діяльності психолога і причин, за якими до нього можна звернутися. В даний момент ринок психологічних послуг представлений, крім професійних психологів, фахівцями, нерідко мають вельми сумнівне відношення до психології (парапсихологи, екстрасенси і т.д.), які своїми непрофесійними діями можуть завдати шкоди клієнту. Таким чином. Непрофесіоналізм дискредитує образ професії.

Формування громадської образу психолога (цілеспрямоване і непряме) має ґрунтуватися на деяких орієнтирах: до якого ж саме образу ми прагнемо. Для встановлення таких орієнтирів необхідно проаналізувати образи, що існують сьогодні в суспільній свідомості.

Суспільна свідомість, як і індивідуальне, неоднорідне, і в ньому поряд з науковими значеннями, міститися життєві уявлення, соціальні стереотипи, які характеризуються тим або іншим ступенем істинності. Зокрема, діяльність психолога. Як і будь-яка інша діяльність, має свою когнітивну представленість в повсякденній свідомості. Доцільно виділення когнітивних категорій (одиниць «буденної свідомості»), які, в свою чергу, визначають дії суб`єкта, розширюючи або обмежуючи діапазон його поведінкових і когнітивних можливостей (наприклад, готовність звернутися за психологічною допомогою або ж, навпаки, неприйняття, активний відмова від неї ) [Петренко В.Ф., 1990].

Отримані дані можуть бути використані для формування адекватного уявлення про діяльність психолога, про те, які послуги послуги він може запропонувати, для реклами професії і практичними психологами для формування власного іміджу.

Мета даного дослідження (вивчення когнітивних репрезентацій образу психолога і його діяльності в повсякденній свідомості. У дослідженні взяли участь 57 чоловік у віці від 16 до 72 років, 25 чоловіків і 32 жінки. У вибірці переважали люди з вищою освітою 53%, в державному секторі працюють 59% респондентів, в комерційному - 41%. у дослідженні був використаний модифікований варіант методики «Незакінчені речення». Методика включала в себе 14 пропозицій, розділених на 4 блоки, що характеризують певну систему відносин: отн ошень до психології (3 пропозиції), ставлення до психолога (4 пропозиції), ставлення до функціональних обов`язків психолога (3 пропозиції), ставлення до клієнта, що звертається за психологічними послугами (4 пропозиції). фіксувалися демографічні дані (стать, вік, освіта, місце роботи, дохід), наявність досвіду звернення до психолога, готовність звернутися по допомогу і інформованість про те, куди можна звернутися. Було проведено контент (аналіз отриманих даних.

Аналіз отриманих даних дає можливість виділити такі хибні уявлення, що існують в повсякденній свідомості:

- частина опитаних асоціює психологію з медициною, а психолога з лікарем, причому багато, хоча прямо і не вказують, але оперують медичними поняттями і термінами - так, клієнт асоціюється з пацієнтом, з`ясування проблеми - з постановкою діагнозу, проблема - з болезнью- частина респондентів представляють психолога швидше як теоретика, а не практика, здатного надати дієву допомогу ( «психолог займається науковими експериментами»).

Найбільш репрезентована в повсякденній свідомості діяльність психолога як консультанта. Деякі респонденти відводять психолога значну роль при вирішенні соціальних, суспільних проблем (17%) ( «психологи можуть і повинні виводити не тільки людей, а й країни з кризи»). Результати дослідження дозволили виділити основні причини, через які люди не звертаються за психологічними послугами - незнання можливостей психолога - 45%, відсутність необхідності - 28%, боязнь розкритися - 27%, недовіра - 20%, відсутність традиції.

При розробці маркетингових та рекламних компаній виходу на ринок послуг слід враховувати причини небажання звертатися за допомогою до психолога, прийняти до уваги брак інформації про можливості психології (особливо це важливо для людей з вищою освітою), підкреслювати конфіденційний характер надання психологічних послуг, звернути увагу на недостатню інформованість людей щодо того, де можна отримати кваліфіковану психологічну допомогу.

Борисова О.В., Старченкова Е.С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!