Психологічні характеристики формування відношення до тероризму в повсякденній свідомості

Проблема дослідження полягала в необхідності виявлення чинників, що впливають на формування в повсякденній свідомості образу терориста і відношення до тероризму. Воно не настільки однозначно, як може здатися на перший погляд. Більшість сприймає терористів як злочинців, вимагаючи від держави жорстких заходів з протидії їм. Але існує й інша група, яка в своїх оцінках не така радикальна. Вона надзвичайно важлива для терористів, тому що потенційно, є, свого роду, базисом для формування позитивної, співпереживати позиції і сприятливим середовищем для вербування нових членів в терористичну організацію. Масштаб цієї групи незначний в порівнянні з більшістю. Але для терористів чисельність не є пріоритетом. Важливий сам факт її існування в, тому що основна ставка робиться не на фіксовану чисельність членів групи, а на ланцюгову реакцію, що виникає в ній і далі поширюється на максимально можливу кількість людей, в т.ч. і на тих, хто був налаштований вкрай негативно по відношенню до терористів. Т.о, основна проблема полягає не в поділі суспільства в своєму ставленні до тероризму, а в тому, що воно - не статично і схильна до змін від негативного полюса до позитивного. І ця метаморфоза - не просто соціальне явище, а й психологічне наслідок діяльності терористів. Характер зміни ставлення суспільства до тероризму залежить від різних психологічних і соціальних факторів. У даній роботі в якості подібних розглядалися "соціальна дистанція" і ступінь подробиці текстової інформації про теракти.

У зв`язку з цим необхідно уточнити, що під "психологічними характеристиками" в даній роботі розумілися саме чинники, що впливають на формування відношення до тероризму.

В якості гіпотези в дослідженні розглядалося припущення про наявність зв`язку між ступенем подробиці висвітлення терактів в ЗМІ, "соціальною дистанцією" скоєного злочину і ставленням суспільства до тероризму.

У роботі застосовувалися метод експериментальної семантики (особистісний семантичний диференціал) і методи збору емпіричної інформації (опитування)

Метою роботи було виявлення зв`язку (її спрямованості і характеру) між такими характеристиками як "соціальна дистанція", ступінь подробиці висвітлення терактів в ЗМІ з формуванням образу терориста і певного ставлення до тероризму, в цілому. Під поняттям "соціальна дистанція" передбачалися географічна віддаленість респондента від місця здійснення теракту і ступінь ідентифікації себе з жертвами цього злочину.

Ставлення до терористів в роботі оцінювалося за допомогою відповідей, отриманих в результаті опитування респондентів, щодо причин і мотивів тероризму, а також - через реакцію респондентів на вчинені в різних країнах теракти. У розроблених нами анкетах застосовувалися найбільш поширені варіанти мотивів терористів, причин тероризму і емоційних реакцій на злочини, в тому числі і терористичного характеру. Для більш детального дослідження ставлення до терористам також було порушено аспект, що стосується ідентичності і стереотипів буденної свідомості. Одну з форм стереотипу, що є схематизувати поданням про об`єкт, характерним для певної людської спільності, являє собою "типаж-стереотип", який має місце в судженнях не тільки про конкретних людей або, наприклад - професіях, але поширюється також на подання щодо етнічної, релігійної та расової приналежності людей. Це ставитися і до стереотипам щодо терористів. Для виявлення подібного стереотипу і факторів, його пояснюють, нами був розроблений опитувальник, заснований на базі методу особистісного семантичного диференціала. Опитувальник складається з прикметників, що позначають риси особистості і характеру, і орієнтований на оцінку респондентом самого себе і інших об`єктів. На основі оцінок об`єктів за шкалами будувалася матриця, яка потім піддавалася процедурі факторного аналізу. Виділені фактори відображають властиві досліджуваним структуру категоризації, через призму якої відбувається сприйняття образу іншого об`єкта, зокрема, інших людей, і - самого себе, а також дозволяють виявити координати цих об`єктів в семантичному просторі.

В якості основних висновків проведеного дослідження виділялося наступне:

1. Результати проведеного психосемантического дослідження дозволили виділити в структурі буденної свідомості дві категорії характеристик, якими керується людина при оцінюванні себе і інших об`єктів. Перша складається з характеристик соціального плану. Основу другої складають морально-релігійні цінності. Себе, "свій ідеал" і "антиідеал" людина оцінює, керуючись першою категорією характеристик, практично ігноруючи морально-релігійні цінності. Поняття "добро" і "зло", "погано" і "добре" набувають швидше соціальний контекст, ніж моральний. При цьому "терорист", навпаки, оцінюється в відриві від соціального контексту. Отриманий типаж-стереотип терориста в повсякденній свідомості являє собою образ жорстокого, амбітного, імпульсивного фанатика, але, при цьому, йому не приписується абсолютна неуцтво, недовірливість, боягузтво і покірність.

2. При пред`явленні докладного стимульного матеріалу респонденти схильні до більш радикальної і негативну оцінку мотивів терористів, причин тероризму і свою реакцію на теракти.

3. Виявлено вплив соціальної дистанції на ставлення респондентів до тероризму. Найбільш радикальні і негативні оцінки респонденти дають щодо терактів в Москві і Мінеральних Водах. Це чітко свідчить про ідентифікації себе респондентами з жертвами цих терористичних актів, про упередженості оцінки і чіткої диференціації відносини "свої-чужі".

Мкритичян Арег Артавазовіч

Увага, тільки СЬОГОДНІ!