Особливості пізнання студентами викладача вузу

Досліджувана тема відноситься до числа проблем соціальної та педагогічної психології, а також до психології особистості і до психології соціального пізнання. Особливий інтерес представляє дана проблема в зв`язку з тим, що відбувається реформуванням системи освіти та сфери вищої школи, зокрема. Ставлення студентів до викладання також змінюється, стає більш вимогливим і виваженим.

Образ пізнання студентами викладача вузу формує і образ предмета, навчальної дисципліни, ставлення до конкретного курсу. Пізнання викладача вузу не може не відбитися і на пізнанні, розумінні цілісного образу вищої школи, системи освіти.

Ефективність діяльності педагога вищої школи передбачає знання і розуміння їм того, як його розуміють і оцінюють студенти, які вимоги до нього пред`являють і в якій мірі він сам задовольняє цим вимогам. Тільки за цієї умови можна вносити корективи в поведінку і діяльність викладача вузу. Розуміння студентами своїх педагогів, вміння з ними взаємодіяти виконує важливу роль у професійній підготовці викладачів.

Соціально-психологічний "розріз" проблеми соціального пізнання означає як мінімум два фокусу в її дослідженні. По-перше, рівномірний увагу як до аналізу самого процесу пізнання соціальних об`єктів, так і до того, як пізнає світ "звичайний" людина. Ми зупинилися на другому фокусі проблеми пізнання, на тому, як пізнають студенти різних спеціальностей викладача вузу.

З метою вивчення особливостей пізнання студентами викладача вузу нами було організовано і проведено спеціальне дослідження, в якому взяли участь студенти Пермського державного університету. Вибірка складалася з двох груп респондентів. Перша група включала студентів філософсько-соціологічного факультету, спеціальності "психологія", в кількості 35 чоловік, друга - студентів геологічного факультету, в кількості 35 чоловік.

В ході збору емпіричного матеріалу було використано такі методики: модифікований метод вільного опису М.Лалжді (1995), відповідно до якого респондентів просили описати викладача вузу, також нами був застосований метод семантичного диференціала. Для обробки даних використовувалися: метод контент-аналізу, критерій Фішера, факторний аналіз.

В ході дослідження були отримані наступні результати.

Загальним для студентів різних спеціальностей в описі викладача вузу є пріоритет особистісних характеристик: риси характеру-ставлення до людей в цілому, до студентів (? = 97% і? = 91%, при рlt 0,001), ними однаково докладно описуються психічні процеси, в особливості пізнавальна сфера викладача.
Були виділені і специфічні відмінності в особливостях пізнання студентами викладача вузу. Дані відмінності проявилися в тому, що при описі викладача вузу студенти-непсіхологі частіше студентів-психологів посилаються на індивідуальна особливості викладача вищого навчального закладу (при рlt 0,001), а достовірно частіше використовують категорії опису зовнішності (? = 46% і? = 30% відповідно) . Слід також зазначити, що студенти-психологи в описах об`єкта пізнання і розуміння більше орієнтовані на особливості діяльності викладача вузу (? = 94% до? = 60%, при р lt; 0,001).

Аналіз факторних структур оцінок образу викладача вузу свідчить про його суперечливості у студентів різних спеціальностей. Суперечливість об`єкта пізнання проявляється в тому, що в структурі даного способу поряд з такими рисами як: прагнення до незалежності, відкритість до соціальних контактів, вольові якості присутні також риси як невпевненість і скромність, внутрішньоособистісні суперечності і конфлікти.

Результати даного дослідження можуть бути використані і враховані викладачами вузу, педагогами, студентами педагогічних вузів, студентами-практикантами різних спеціальностей при організації навчального процесу, а також з метою внесення корективів в поведінку і діяльність, гармонізації міжособистісних відносин і ефективної взаємодії викладача зі студентським середовищем.

Заріпова Л.З.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!