Психологія науково-дослідницької діяльності студентів

Зараз існує думка, що молодь індиферентна до науки, що студентська наука не має практичної цінності. Ми вважаємо такий підхід абсолютно невиправданим. Це підтверджує і досвід роботи Студентського наукового товариства (СНТ) МГУ ім. Н.П.Огарева.

Однією з складних завдань, поставлених перед вузом, але їм практично неусвідомлюваної, є значне поліпшення використання її наукового потенціалу. Тому СНТ, за задумом самих студентів, і покликане розробити шляхи і методи розвитку у студентів захоплення наукою, творчого ставлення до роботи, прагнення до нових досліджень і відкриттів. Сьогодні все це - невід`ємна складова для становлення мислячої особистості, розвитку її творчого потенціалу і творчої активності. Науково-дослідницька робота студентів все більше виходить за рамки навчального процесу, реалізуючись в таких формах участі студентів в дослідженнях, як Поради молодих вчених і СНО. Мета цієї роботи ми бачимо в розкритті положень психології науково-дослідницької діяльності студентів.

З усіх видів соціальної діяльності, яка властива студентству, провідною є пізнавальна діяльність, а науково-дослідна - одне з конкретних її проявів. В даний час навчальна діяльність у вузі розглядається як домінуюча в професійній підготовці і, отже, що підкоряє своїм цілям дослідницьку діяльність студентів, тобто остання проявляється як засіб першої. Однак в процесі розвитку вищої освіти відносини змінюються. Вихід за межі вузу і включення дослідницької діяльності студентів в реальну систему науки і виробництва ускладнює її характер. Пред`являються все більш високі вимоги до науково-дослідницької діяльності студентів, що, в свою чергу, визначається суспільною потребою у формуванні особистості фахівця вищої кваліфікації.

Здається, що підвищення дослідницької активності студентів залежить від умов, створених не тільки в колективі вузу, а й в рамках СНО. Створення ж цих сприятливих умов неможливо без вивчення інтересів і мотивів науково-дослідницької діяльності студентів, психологічних особливостей студентського віку.

Мотивація, інтерес, потреба пізнання - все це необхідні умови навчальної діяльності. Що ж стосується мотивів науково-дослідницької діяльності, то вони набагато ширше і багатше, мають у своїй основі різноманіття інтересів і потреб особистості.

А.Н.Леонтьев і Л.И.Божович мотиви науково-дослідницької діяльності ділять на дві основні групи. До першої групи вони відносять інтерес до певної галузі знань, потреба в розумовій діяльності, в пізнанні, розширенні свого кругозору, прагнення отримати нові знання і навчитися застосовувати їх на практиці. В цілому це група пізнавальних мотивів. Другу групу називають широкої соціальної мотивацією, в якій проявляються важливі для особистості соціальні установки, бажання, запити. Мотиви цього виду формуються під впливом сім`ї, навчання, громадських організацій і т.д.

Таким чином, одним із головних завдань СНТ є вплив на суб`єкт з метою формування у нього пізнавальних потреб, інтересів і мотивів до науково-дослідницької діяльності. У свою чергу, становлення цих складових компонентів особистості призведе до прогресивного розвитку її творчого потенціалу.

При вирішенні цього завдання виникає безліч проблем, з яких представляється особливо актуальним облік психології студентського віку, первісна установка і соціальні очікування студентів, які надають певний вплив на їх поведінку.

Дуже важливо, що на розвиток мотивів науково-дослідницької діяльності впливає першим обов`язком атмосфера вузу, особистість викладача, його наукові інтереси і ставлення до своєї власної діяльності, наукова діяльність викладацького колективу, форми і методи ведення науково-дослідної роботи. Важливо відзначити роль СНО, однією з форм діяльності яких є взаємодія з кафедрами і фахівцями вузу для найбільшої успішності дослідницької діяльності студентів.

Не можна залишити поза увагою і той факт, що формування суб`єкта науково-дослідницької діяльності з його здібностями, і самої ж особистості з її характером і переконаннями відбувається в спілкуванні. Тому члени наукового товариства приділяють належну увагу таким формам діяльності, як проведення засідань дискусійних філософського, політичного, психологічного клубів, зустрічей, тематичних бесед- організація зустрічей з провідними фахівцями вуза- участь в різних конференціях і навчальних семінарах, в яких проявляється колективне творче начало і відбувається всебічне становлення і розвиток неповторної індивідуальності.

На нашу думку, дуже злободенне питання: коли і як залучити студентів до наукової творчої роботи, як зробити, щоб навчальний процес носив дослідний характер, сприяв формуванню мотивів науково-дослідницької діяльності. Адже не секрет, що зустрічаються студенти, навіть серед відмінників, які, всіляко ухиляючись від наукової діяльності, аргументують свою поведінку відсутністю інтересу до цієї роботи, наукових досліджень, виявляючи тим самим найглибшу неповагу до дослідницької діяльності, повне нерозуміння її сенсу, нарешті, просто невігластво щодо своєї майбутньої трудової діяльності.

Частково ця проблема може вирішитися завдяки ЗНО, де дається вірна установка на те, що тільки вироблення навичок самостійної роботи, перш за все науково-дослідницької, забезпечить отримання знань, необхідних фахівцеві широкого профілю. Безперечна в даному контексті роль тих викладачів-ентузіастів, які із задоволенням йдуть назустріч в проведенні тематичних бесід і зустрічей зі студентами. Вище вже говорилося про значення такого роду спілкування для особистісного розвитку студента. Таким чином, створюються умови для спільної науково-дослідної роботи студента і викладача вже з перших курсів, успіх якої визначається правильністю індивідуального підходу і поєднанням індивідуальної та колективної діяльності студентів і викладачів.

Таким чином, в даний час "центр ваги" в справі формування у студентів потреб до науково-дослідницької діяльності, стійкого інтересу до творчої наукової роботи, на наш погляд, має припадати на ЗНО, в якому активну участь самих студентів, молодих фахівців і вчених веде до самовдосконалення, самореалізації і, отже, до формування повноцінної творчої мислячої особистості

Лапіна Е.