Інтерес до іноземної мови в мотивах інтелектуальної міграції

Мета проведеного дослідження полягала у виявленні структури мотивів потенційних інтелектуальних мігрантів, тобто тих, хто має намір реалізовувати свій інтелектуальний потенціал за межами країни. Респондентами дослідження виступили студенти, випускники та аспіранти Санкт-Петербурзьких вищих навчальних закладів (30 осіб).

Після ряду пілотажних процедур була розроблена анкета, яка містить чотири групи мотивів, умовно названі як "ділові", "матеріальні", "туристичні" і "психологічні". В першу категорію (ділові) увійшли мотиви отримання інформації і досвіду, які можуть виявитися корисними для професійної освіти і діяльності. Сюди ж був віднесений і цікавий для нас мотив - бажання вивчити нову мову або вдосконалити той, яким респондент вже володіє. У категорію матеріальних мотивів були віднесені мотиви, які виражають спрямованість на отримання матеріальних благ (достаток, стабільність). У туристичну категорію увійшли мотиви, характерні для подорожей і туризму в цілому (інтерес до країни, потреба у враженнях). У психологічну категорію були віднесені мотиви, пов`язані з потребою в досягненнях, самоствердженням, захисним поведінкою (відхід від актуальних проблем).

Застосування факторного аналізу привело до побудови четирехфакторной моделі мотивації. Перший фактор можна назвати фактором самореалізації, що має на увазі розширення соціального і інформаційного простору особистості. Вона передбачає активне освоєння надаються можливостей, задоволення своїх інтересів і застосування інтелектуальних і комунікативних здібностей. Другий фактор був визначений як фактор прагнення до соціальних гарантій, до стабільності і комфорту. Конфігурація третього фактора дозволяє інтерпретувати його як фактор еміграції. Четвертий фактор був названий фактором прагнення до емоційної насиченості життя. Саме в нього поряд з потребою в нових враженнях і реалізацією механізмів психологічного захисту входить і зацікавленість в перспективі мовної практики.

В результаті кореляційного аналізу було встановлено зв`язок між такими мотивами, як перспектива мовної практики і намір перевірити свої адаптаційні можливості. У той же час не було отримано значимі кореляції з такими змінними, як кар`єрний ріст, можливість міжособистісної комунікації, доступ до джерел інформації, інтерес до культури країни мови, що вивчається.

Таким чином, ми можемо зробити висновок про другорядність соціальної та комунікативної складових в структурі уявлень про іноземну мову і про переважання в ній особистісної компоненти, пов`язаної з психологічним захистом, самооцінкою, потребою в емоційній насиченості життя.

Авідон І. Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!