Співвіднесення алекситимии з особистісними якостями

Концепція алекситимии є сьогодні однією з найбільш визнаних теорій, що пояснюють розвиток психосоматичних захворювань. Під алекситимией розуміється обмежена здатність до сприйняття власних почуттів та емоцій, їх адекватної вербалізації і експресивної передачі. Метою даної роботи є розширення уявлень про алекситимии через емпіричне співвідношення цього феномена з особистісними і соціально-психологічними властивостями. У дослідженні взяли участь 173 учнів (107 юнаків і 66 дівчат) Професійного ліцею №1 м Пермі у віці 17-19 років. Алекситимия вимірювалася Торонтської алексітіміческой шкалой- властивості особистості - методикою багатофакторного дослідження особистості Кеттелла і методикою дослідження самоотношенія- соціально-психологічні властивості - методикою діагностики відносин Т. Лірі.

За допомогою кластерного аналізу учасники дослідження були розділені на групи з "низьким" (96 чол.) І "високим" (77 чол.) Рівнями алекситимии. Їх порівняння з допомогою t-критерію Стьюдента виявило в групі з високим рівнем алекситимии значимо більш високі показники внутрішньої конфліктності (t = 3,763- рlt; 0,0003), напруженості "Q4" (t = 2,435- рlt; 0,02), стриманості "F" (t = 2,409- рlt; 0,02), боязкості "Н" (t = 2,323- рlt; 0,03), дипломатичності "N" (t = 2,175- рlt; 0,04) і значимо більш низькі - самовпевненість (t = 4,070- рlt; 0,0001), самоцінність (t = 3,235- рlt; 0,002), відбите самоставлення (t = 3,137- рlt; 0,003), саморуководство (t = 2,995- рlt; 0,004), Самопривязанность ( t = 2,418- рlt; 0,02) і самоприйняття (t = 2,347- рlt; 0,03).
Кореляційний аналіз Пірсона виявив позитивні взаємозв`язку алекситимии з показниками внутрішньої конфліктності (r = 0,31- рlt 0,001), дипломатичності "N" (r = 0,22- рlt; 0,01), емоційної нестійкості "С" (r = - 0,22- рlt; 0,01), стриманості "F" (r = -0,21- рlt; 0,01), напруженості "Q4" (r = 0,20- рlt; 0,01) і негативні - з показниками самовпевненості (r = -0,33- рlt 0,001), саморуководство (r = -0,24- рlt; 0,01), самоцінності (r = -0,24- рlt; 0,01), відбитого самоставлення (r = -0,24- рlt; 0,01), Самопривязанность (r = -0,19- рlt; 0,05), самоприйняття (r = -0,19- рlt; 0,05) і закритості (r = -0,16- рlt; 0,05). Також алекситимия позитивно взаємопов`язана з показником недовірливості (r = 0,22- рlt; 0,01) і назад взаємопов`язана з альтруїстичним (r = 0,32- рlt 0,001) і авторитарним (r = 0,20- рlt; 0,01 ) стилями міжособистісних відносин.

Для більш "тонкого" співвіднесення алекситимии з особистісними і соціально-психологічними властивостями застосовувався факторний аналіз методом головних компонент (Varimax normalized-обертання) з вільним виділенням факторів. В результаті факторного відображення алекситимии і особистісних факторів по Кеттеллу алекситимия зі значним "негативним" вагою (-0,618) увійшла в загальний фактор (частка зрозумілої дисперсії 8,0%) з показниками інтелекту "В" (0,618) і розвиненості уяви "М" ( 0,551). Зміст фактора підтримує тезу про обмеженість фантазування і "механистическом" типом мислення, властивих алексітімікам.

При факторизації алекситимии і шкал самоотношения показник алекситимии з найбільшою вагою (-0,386) увійшов до загального фактор (24,3% дисперсії) з самоцінністю (0,850), самоприйняття (0,681), самовпевненістю (0,671) і відбитим самоотношением (0,596). Цей фактор свідчить про пов`язаності алекситимии з неприйняттям себе, низькою аутосимпатії і узгоджується з даними про залежність алексітіміков від "ключової фігури" (В.Бройтігам з співавт.).

При факторному аналізі алекситимии і характеристик міжособистісної взаємодії показник алекситимии увійшов зі значним вагою (0,518) до загального фактор (23,92%) з альтруїстичним (-0,821), які співпрацюють (-0,792) і авторитарним (-0,608) стилями міжособистісних відносин. Фактор описує відчуженість і відсутність здатності до глибоких міжособистісних відносин при алекситимии.

Дані дослідження в цілому підтримують і прояснюють уявлення про феноменології алекситимии, яка пов`язана з негативним самоотношением, внутрішньої конфліктністю, а також з труднощами у вираженні своїх почуттів та інтересів у відносинах з іншими людьми. Отримані результати мають, як теоретичне значення - прояснюють феномен алекситимии, співвідносячи його з більш "звичними" психологічними характеристиками, так і прикладне - можуть використовуватися в профілактиці і корекції алексітіміческіх рис, які є фактором ризику психосоматичного неблагополуччя.

Баженова М.І.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!