Зв`язок рівня алекситимии з життєвим досвідом людини

Актуальність теми обумовлена тим, що адекватне словесне вираз емоцій відкриває шлях до процесу саморегуляції людини. Безпосереднє переживання емоції отримує своє значення завдяки слову, що дозволяє людині вийти з "рабства афектів".

Поняття "алекситимия" було введено в літературу американським психіатром P.E.Sifneos в 1972 році. Алекситимия - це характеристика людини, яка виражається в утилітарному мисленні, в тенденції до використання дій в конфліктних і стресових ситуаціях, в збідненої фантазіями життя, і, особливо, в труднощі підшукати відповідне слово для опису своїх почуттів. Хоча концепція алекситимии виникла в ході клінічних досліджень, в певній мірі алекситимия може бути виражена і у здорових людей.

Один з найбільш незрозумілих і в той же час важливих для профілактики питання полягає в тому, що є причиною алекситимии: біологічні чи характеристики людини або його культурний (в широкому сенсі) досвід. Одні дослідники схиляються до того, що генетичний фактор відіграє основну роль у розвитку алекситимии, в той час як інші бачать причину її появи у вихованні.

Отже, ми висунули ряд припущень: рівень алекситимии буде нижче у людей, що мають великий досвід опрацювання емоцій, а також отримали професійну освіту, яке пов`язане з умінням розуміти, розпізнавати почуття і емоції. Також ми припустили, що рівень алекситимии в жіночій вибірці буде нижче, ніж у чоловічій, бо від чоловіків, згідно їх гендерної ролі, потрібно емоційна твердість, тобто обмеження емоційності.

Для визначення рівня алекситимии ми використовували Торонтського алексітіміческую шкалу (TAS) G.J.Taylor (1985). Для визначення багатства емоційного життя використовувався розроблений нами опитувальник "Життєвий досвід". Для визначення психологічного статі ми використовували методику, запропоновану С. Бем.

Всього в дослідженні взяли участь 85 чоловік. З них: 44 - студенти театрального вузу (22 - жінки, 23 - чоловіки), 41 - студенти технічного вузу (23 - чоловіки, 18 - жінки). Як досліджуваних груп ми досліджували студентів театрального вузу, тому що саме їх в рамках професійної підготовки вчать розпізнавати і висловлювати почуття і емоції, і навпаки: така сфера навчання повністю виключена в рамках підготовки студентів технічного вузу.

Середні показники вираженості рівня алекситимии студентів театрального вузу незначно перевищують (62,86 n = 44) середні показники студентів технічного вузу (62,68 n = 41). Різниця середніх показників не є статистично значущим.

Середні показники як по театральному (62,86 n = 44), так і з технічного вузу (62,68 n = 41) знаходяться в нижній межі "зони невизначеності". Таким чином, рівень алекситимии не буде нижчою у людей, що мають великий досвід опрацювання емоцій. Середній показник в жіночій вибірці (63,80 n = 40) вище, ніж у чоловічій (61,87- n = 45). Отже, наш висновок: рівень алекситимии в жіночій вибірці не нижче, ніж у чоловічій. Причому середній показник, отриманий по чоловічій вибірці (61,87 n = 45) знаходиться в нижній межі прийнятої норми, в той час як середній показник, отриманий по жіночій вибірці (63,80 n = 40), знаходиться в верхній межі зони невизначеності.

Отримані результати нас спантеличили, в зв`язку з чим ми вирішили докладніше розглянути TAS.Прі аналізі відповідей випробовуваних на опитувальник ТАS була виявлена низька внутрішня узгодженість питань тесту: Cronbach`s? = 0,602, в той час як за нормами міжнародного стандарту культурної і мовної адаптації опитувальних методик цей показник не повинен бути нижче 0,70.

Внаслідок цього для отримання інформації про переживання алекситимии випробуваними до результатів опитування був застосований факторний аналіз (модель аналізу гла

вних компонент, без обертання факторів), в результаті якого було виявлено 4 фактора, серед яких тільки перший фактор відображає здатність підшукати слово для вираження почуттів. Перший і головний фактор включає тільки 11 питань (1,4,8,10,12,14,17,20,22,25,26), які відображають здатність підшукати відповідне слово для вираження своїх почуттів, а також відображають здатність висловити зовні пережиті почуття.

Солобоева Ю.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!