Потреба в самопізнанні і особистісний розвиток студентів

Вивчення взаємозв`язку змістовних компонентів психологічної культури студентів - актуальна проблема, що розглядається в сучасних психологічних роботах. Самопізнання, в руслі концепції Я.Л. Коломинского, є одним з таких компонентів і представлено у вигляді здатності індивіда до подолання як внутрішніх труднощів, так і труднощів в міжособистісної діяльності.

Однією зі складових професійної діяльності майбутнього фахівця, на думку Д.В. Єгорова і Н.В. Пьянченко, є прагнення до самовдосконалення, рушійною силою якого є потреба в самопізнанні.

Існують індивідуальні відмінності у ставленні особистості до даного процесу, у відчутті суб`єктивної необхідності в самоисследованием, які, ймовірно, обумовлені ступенем вираженості у людини потреби в пізнанні себе. На основі визначення поняття "потреба" С.Б. Каверіна можна припустити, що потреба в самопізнанні полягає в ставленні особистості до вивчення себе, пережитому як протиріччя між досягнутим і можливим знанням про себе, що виступає джерелом її активності із самопізнання. Судити про наявність даної потреби можна по ряду ознак. Наприклад, по часу, який людина приділяє цьому заняттю, за ступенем об`єктивності особистості в самоисследованием, по колу її інтересів, по активності в самопізнанні і характеру взаємовідносин з оточуючими. Кожен із зазначених ознак, у свою чергу, може бути конкретизований і докладно описаний. Так, в "Активність в самопізнанні" може входити гнучкість в прийнятті нового досвіду, ступінь залежності пізнання себе від обставин і критичних ситуацій, а також відношення до прийняття відповідальності. На основі розробленої теоретичної моделі потреби в самопізнанні нами створений і апробується опитувальник "Оцінка рівня вираженості потреби в самопізнанні". Дана методика є список з 70 тверджень, включених в 6 шкал. У дослідженні взяли участь студенти 3-го курсу гуманітарних і технічних спеціальностей м Мінська (61 дівчина і 21 юнак). Середній вік студентів становить 20 років.

Проведений аналіз отриманих даних показав, що є відмінності загального бала потреби в самопізнанні у юнаків і у дівчат. Середній бал студенток 3-го курсу педагогічного університету становить 180, а у студентів технічного університету - 170. За допомогою обчислення стандартного відхилення були визначені межі рівнів потреби в самопізнанні для представлених вибірок. Далі проводився аналіз процентних співвідношень даних рівнів.

Більшість студентів 3-го курсу педагогічного університету (71%) своїми відповідями продемонстрували приналежність до середнього рівня вираженості потреби в самопознаніі- 19% вибірки - до рівня нижче середнього і 6% - до рівня вище середнього. Рівні низький і високий мають рівні частки по 2%. Відповіді студентів 3 курсу технічного університету розподілилися наступним чином: 75% випробовуваних показали середній рівень вираженості потреби в самопізнанні, 15% - вище середнього, 5% - нижче середнього, 5% - низький. Високий рівень в даній вибірці представлений не був.

Отримані дані свідчать про те, що у студенток педагогічного університету загальний бал потреби в самопізнанні в цілому по тесту вище, ніж у студентів технічного університету. Однак порівняння процентних співвідношень загальних показників за методикою (за двома вибірками) дає важливу інформацію для побудови припущень. Розглянуті дані студентів технічного вузу, ймовірно, свідчать про те, що широко представлені в змісті одержуваної ними професії знання, вміння і навички, які стосуються точних наук, щільно насичують програму навчання. А особистісному розвитку в навчальному процесі приділяється менше значення. Тобто отримані дані можуть відображати наявність у студентів технічного вузу підвищену в порівнянні з гуманітаріями потреба в знаннях про себе. Специфіка ж гуманітарних вузів передбачає звернення безпосередньо до особистості майбутнього фахівця. Потреба в самопізнанні, в даному випадку, як би закладена в зміст одержуваної професії. Особливо це стосується професії психолога.

Надалі, для прояснення висунутих припущень, планується: збільшити обсяг вибірки студентів технічного вузу, а також провести порівняння даних випробовуваних, які отримують різну спеціалізацію, але з урахуванням гендерних відмінностей.

Калашник А.В.