Особливості мотивації до самореалізації у дівчаток-підлітків

У сучасній психології приділяється велика увага вивченню проблеми самореалізації, що безпосередньо пов`язано з дослідженням внутрішньої активності особистості-можливості максимального використання ресурсів (зовнішніх і внутрішніх) для повного самоздійснення особистості в процесі її розвитку (Дерманова І. Б., 1998). Самореалізація розглядається як необхідна умова цього розвитку. Сім`я є одним з головних факторів, що впливають на процес самореалізації особистості підлітка. Виступаючи в якості джерела становлення і розвитку особистості дитини, вона здатна формувати сильний спонукальний мотив для особистісного зростання, що є невід`ємною передумовою для самореалізації особистості (Коростилёва Л. А., 1998).

В даний час постійно збільшується кількість дітей, позбавлених батьківського піклування. За різними оцінками фахівців, в Росії зараз налічується близько півмільйона дітей-сиріт, близько 10% з них - "справжні" сироти, батьки яких померли, решта - соціальні сироти, тобто. Е. Діти, позбавлені сім`ї при живих батьках. У нашому дослідженні був зроблений акцент на вивчення особливостей мотивації до самореалізації дівчаток-підлітків, що мають несприятливий досвід сімейного виховання. Вибірка дослідження склала 38 дівчаток-підлітків у віці 13-16 років. З них 26 - учні восьмого і дев`ятого класу Маріїнської гімназії-інтерната- 12 - соціальні сироти, які проживають в дитячому будинку. Варто загострити увагу на специфіці Маріїнської гімназії. Вона спочатку заявляла себе як освітній заклад, орієнтоване на розвиток у дівчаток "благородних" якостей, перший набір (зараз 8-9 клас) здійснювався з акцентом на дівчаток з несприятливою сімейною ситуацією.

В результаті дослідження ми виявили деякі особливості мотивації до самореалізації дівчаток-підлітків, що мають несприятливий досвід сімейного виховання. У дівчаток обох вибірок переважає високий та середній мотивація досягнення успіху.

Результати факторного аналізу, де перший компонент, названий нами "орієнтація на внутрішні ресурси досягнення успіху" має найбільший "вага" (42%), свідчить про переважання у дівчаток внутрішньої мотивації до самореалізації. У структурі мотивації досягнення успіху дівчаток обох вибірок переважає інтеріоріація успіху. Високий відсоток дівчаток вважають успіхом подолання перешкод (27% дівчаток гімназії, 25% дівчаток з дитячого будинку), покликання (39% і 42% відповідно).

Нами було відмічено, що дівчатка обох груп в більшості своїй пов`язують успіх з успіхом, везінням (73% дівчаток гімназії, 100% дівчаток з дитячого будинку). Низькі показники вийшли у дівчаток за шкалою успіх як влада (86% і 75% відповідно) і успіх визнання іншими (67% і 50%).

Отримана в результаті факторного аналізу друга компонента - "орієнтація на зовнішні ознаки досягнення успіху" має порівняно малу вагу (14%). До складу третьої компоненти - "успіх як домінування над іншими" увійшли мотивація уникнення невдач і успіх як влада, які мають зворотну залежність. Такі результати можуть бути наслідком відсутності у дівчаток потреби домінування над іншими, відсутність бажання контролювати самим своє соціальне оточення, бути провідними, а не ведомимі- а також говорять про відсутність потреби бути визнаними, шанованими своїм соціальним оточенням.

Це може бути наслідком впливу того середовища, в якій вони знаходяться - і в дитячому будинку, і в гімназії-інтернаті: їм практично не дають права вибору, свободи дій, вони звикли до атмосфери повного контролю.

Порівняння двох вибірок по Т-критерієм Стьюдента показало, що не існує достовірних відмінностей між мотивацією до самореалізації у дівчаток-підлітків, учнів гімназії-інтернату, і дівчаток-соціальних сиріт.

Все вищесказане свідчить про те, що дівчатка, при наявності у них внутрішньої мотивації до самореалізації, в більшості своїй не бачать того необхідного для самореалізації що може і надає їм соціальне середовище, соціальне оточення. Чи не сформована зовнішня мотивація до самореалізації свідчить про слабо вираженому прагненні до досягнень в навколишньому соціумі. Крім того, отримані нами результати переконують нас в тому, що освітня стратегія зосередження в одному навчальному закладі для дівчаток-підлітків з сімей з несприятливою сімейною ситуацією навряд чи може вважатися психологічно обгрунтованою і конструктивною.

Бабушкіна О. Н.