Мотивація досягнення в молодшому шкільному віці

Мотиви досягнення успіху та уникнення невдачі є важливими видами людської мотивації. Мотивація досягнення впливає на поведінку людини протягом всього його життя. Помічено, що люди з сильно вираженим прагненням до досягнення успіху добиваються в житті набагато більшого, ніж ті, у кого така мотиваційна тенденція слабко виражена або відсутня. Проблемою мотивації досягнення займалися як вітчизняні, так і зарубіжні вчені. Однак переважна більшість досліджень, присвячених даній проблематиці, проводилося переважно з підлітками або з людьми зрілого віку. Але мотиви досягнення успіху і уникнення невдачі починають з`являтися ще в дошкільному віці, а розвиток і остаточне їх закріплення відбувається в молодшому шкільному віці. Тому важливо саме в цьому віці визначити домінуючі мотиваційні тенденції у дітей: якщо вони виявляться ефективними, то слід допомогти дітям закріпити їх, а якщо неефективними - то провести роботу по їх зменшенню.

Нами було проведено дослідження особливостей мотивації досягнення у молодших школярів, в якому взяло участь 47 дітей у віці 8-9 років. Діагностичний комплекс включав в себе адаптований варіант МД-решітки Шмальта, дитячий варіант опитувальника Р. Кеттела, метод Шварцландера, опитувальник ДРВ І.М. Марковської.

Аналіз результатів експерименту дозволяє зробити ряд висновків:

1. У молодшому шкільному віці мотивація досягнення є комплексним утворенням, що включає в себе наступні тенденції: "надія на успіх", "боязнь невдачі в зв`язку з відчуттям особистої нездатності", "боязнь соціальних наслідків невдачі". Переважною є мотиваційна тенденція "надія на успіх" (вона простежується в поведінці 95,6% і лише у 4,3% дітей відсутній). 47,8% дітей будують свою поведінку виходячи з боязні особистої невдачі, а 6,1% - зі страху соціальних наслідків невдачі. Всі три мотиваційні тенденції не є взаємозамінними, тому можна говорити лише про переважання тієї чи іншої мотиваційної тенденції.

2. Діти, мотивовані на успіх, мають середній рівень домагань, так як дуже легкі завдання не приносять їм почуття успіху, а при виборі важких велика ймовірність неуспіху. Уникають невдачі, навпаки, мають або дуже низький, або дуже високий рівень домагань, так як вони прагнуть ухилитися від достовірної інформації про результати своєї діяльності, тому вибирають або дуже легкі (де можливість невдачі малоймовірна), або дуже важкі завдання (де невдача не сприймається як особиста невдача).

3. Переважна більшість тієї чи іншої мотиваційної тенденції в поведінці молодших школярів залежить як від зовнішніх, так і від внутрішніх чинників. Мотиваційні тенденції "надія на успіх" і "боязнь соціальних наслідків невдачі" тісно пов`язані з батьківським ставленням (зовнішній фактор). Вимогливість батьків, очікування від дітей відповідального ставлення до своїх вчинків і дій формує у останніх прагнення до досягнення успіху, в той час як надмірна суворість, покарання за невдачі формують мотивацію уникнення соціальних наслідків невдачі. Мотиваційна тенденція "боязнь особистої невдачі" пов`язана з особистісними особливостями дітей (внутрішній фактор). Такі діти мають підвищену тривожність, збудливістю, вони напружені, дратівливі, відчувають труднощі в адаптації до нових умов, гостро реагують на невдачі.

4. Мотиваційна тенденція "надія на успіх" в рівній мірі властива як дівчаткам, так і хлопчикам, що підкреслює справедливість висновків психологічних досліджень про те, що чоловіки і жінки в рівній мірі мотивовані на досягнення успіху. Але, якщо у хлопчиків переважає тенденція "боязнь особистої невдачі", то у дівчаток домінує "боязнь соціальних наслідків невдачі", що підтверджує гендерні стереотипи поведінки і виховання: дівчаток з дитинства орієнтують на соціальне схвалення, а хлопчиків - на досягнення високих цілей в житті і впевненість у власних силах

5. Існують взаємозв`язку між мотивацією досягнення і навчальною успішністю. Хорошу навчальну успішність мають дівчинки, мотивовані на успіх, так як в цьому віці критерієм успіху у них є соціальне схвалення, яке вони отримують за хороші навчальні позначки. Хлопчики, які мають хорошу навчальну успішність, бояться наслідків невдачі, яка у них пов`язана з батьківським ставленням: зі строгістю і тривожністю батьків.

Надалі передбачається робота з дітьми з розвитку у них ефективної мотиваційної тенденції "надія на успіх" і усунення таких тенденцій як "боязнь соціальних наслідків невдачі" і "боязнь невдачі в зв`язку з відчуттям особистої нездатності".

Філіппова Н.В.