Особистість молодших школярів з мінімальною мозковою дисфункцією

В останні роки серйозні завдання перед сім`єю, школою і суспільством в цілому ставлять проблеми соціального функціонування дітей і підлітків з мінімальною мозковою дисфункцією (ММД).

Метою проведеного нами дослідження є вивчення взаємозв`язку особливостей особистості, міжособистісних і сімейних взаємин дітей 9-11 років з ММД, впливу форми порушення розвитку особистості на успішність соціального функціонування.

Для вивчення особливостей поведінкової і мотиваційної сфери дітей 9-11 років з ММД використовуються дитячий особистісний опитувальник Р. Кетелла в модифікації Е.М.Александровской і І.М. Гільяшевой, методика "Мотивація навчання" в модифікації А.Д. Виноградової, Н.Л. Коновалової, С.Т. Посохова.

Респондентами дослідження є діти у віці 9-11 років з мінімальною мозковою дисфункцією і їх матері. Всі діти навчаються в загальноосвітніх школах, є пацієнтами лікаря-невролога психолого-медико-соціального центру.

В основній групі дітей виділяються клінічні групи:

1. синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) - F 90 по МКБ-10;

2. порушення поведінки - F 91 по МКБ-10.

Дослідження молодших школярів з ММД, за допомогою адаптованого дитячого особистісного опитувальника Р. Кетелла дозволило виявити найбільш характерні для цієї групи дітей особливості поведінкових властивостей особистості.

Підвищена напруженість, дратівливість, фрустрированность відзначена у 55% дітей з ММД. У поведінці таких школярів переважає нервову напругу. Розслабленість, спокій, незворушність в нашій вибірці відзначені у 22% дітей.

Демонструють залежність від дорослих і інших дітей, легко їм підпорядковуються, слухняні, поступливі 55% респондентів, всі вони відносяться до клінічної групі СДУГ.

Замкнутість, недовірливість, відособленість, байдужість відзначені у 44% дітей. Дитина з низькою оцінкою за цим фактором відрізняється недовірливістю, надмірною уразливістю, відсутністю інтуїції в міжособистісних відносинах, в його поведінці часто спостерігаються негативізм, упертість, егоцентризм. За даним фактору виявилися відмінності в клінічних групах: подібна поведінка демонструють 22% дітей з СДУГ і 100% дітей з порушенням поведінки.

Легко збудливі, реактивні, нетерплячі 44% респондентів. Для них характерно моторне занепокоєння, відволікання, недостатність концентрації уваги.

Тривожність і заклопотаність були виявлені у 33,5% дітей. Слід зазначити, що висока тривожність - це, як правило, характерна властивість особистості дітей молодшого віку, яке зустрічається у 7075% дітей. Для інших дітей в даній вибірці спокій і тривожність не є тими властивостями особистості, які відрізняють цих дітей від більшості однолітків. 30% вибірки склали діти, які не вміють контролювати свою поведінку по відношенню до соціальних нормативів, погано організовані. Звертає увагу, що високий самоконтроль і хороше розуміння соціальних нормативів не продемонстрував жоден випробуваний. Відмінності в частоті відхилень в сторону високих і низьких значень за іншими факторами не настільки істотно.

Дослідження мотиваційної системи особистості молодших школярів з ММД за методикою "Мотивація навчання" дозволило визначити мотиви навчання даної категорії дітей.

Навчальний і соціальний мотив в більшості випадків у дітей обох клінічних груп виділяється в якості ведучого і стійкого. Діти ходять до школи, тому що їм подобається вчитися, пізнавати нове, робити уроки.

Соціальні мотиви навчання - борг, відповідальність, необхідність здобути освіту і т.п. усвідомлюються дітьми, надають певний сенс їх роботі, вони важливі для особистісного розвитку дітей.

Нестійким є в мотиваційній системі дітей з ММД ігровий мотив і мотив досягнення успіху.

В результаті проведених досліджень буде встановлено взаємозв`язок між властивостями особистості, міжособистісними відносинами і впорається поведінки дітей у віці 9-11 років з ММД, з одного боку, і особливостями сімейного виховання та впорається поведінки їхніх матерів - з іншого. Такий багатосторонній психологічний аналіз адаптаційного потенціалу дитини дозволяє вибрати мішені психокорекції, розробити і реалізувати під контролем лікаря-невролога конкретні корекційно-реабілітаційні програми для молодших школярів з ММД і їх матерів.

Циганкова Н.І.