Психологічні особливості матерів відмовних новонароджених дітей

На сучасному етапі у вітчизняній психологічній науці активізувався інтерес до вивчення проблеми прийняття жінкою ролі матері. В рамках даного напрямку досліджуються емоційний стан жінки під час вагітності (А. С. Батуев, Г. І. Брехман, А. І. Захаров, І. В. Добряков і ін.), Особистісні зміни жінки, пов`язані з переходом до батьківства ( Е. І. Захарова, Е. І. Ісеніна, О. А. Карабанова, Т. В. Леус, С. Ю. Мещерякова та ін.), особливості взаємодії матері і дитини на ранніх етапах онтогенезу (Н. Н. Авдєєва, Т. В. Архіреева, О. Ю. Дубовик, Г. В. Скобло,

Е. О. Смирнова та ін). Значна увага приділяється також виробленню стратегій психологічного супроводу жінки на зазначених вище етапах виношування і виховання дитини (І. В. Добряков, Н. П. Коваленко, М. Е. Ланцбург, Р. Ж. Мухамедрахімов, Г. Г. Філіппова, Ю. І. Шмурак і ін.).

Підтвердженням значимості даної проблеми є посилення тенденції до формування девіантної материнства, одним з поширених, але мало вивчених деструктивних наслідків якого є відмова матері від новонародженої дитини.

Метою нашого дослідження стало вивчення психологічних особливостей матерів відмовних новонароджених дітей. У якості піддослідних виступили матері новонароджених недоношених дітей. В першу вибірку увійшли матері бажаних дітей (20 чол.), В другу - матері відмовних дітей (20 чол.). Всього 40 випробовуваних. Діагностична процедура здійснювалася індивідуально. У вибірці матерів бажаних дітей - у вільний від процедур і годування дітей час. У вибірці девіантних матерів - під час оформлення відмови від дитини. У сформований нами діагностичний комплекс увійшли наступні методики: багатофакторний особистісний опитувальник Р. Б. Кеттелла (16 PF № 105), "Шкала реактивної (ситуативної) і особистісної тривожності" Ч. Д. Спілберга і Ю. Л. Ханіна, методика "PARI" Е. Шеффер і Р. Белла. Отримані дані були оброблені за допомогою t-критерію Стьюдента. Встановлено, що у вибірці матерів-отказніц більшою мірою, ніж у вибірці матерів бажаних дітей, виражені такі показники властивостей особистості, як "впевненість у собі - тривожність" (фактор "О" по Р. Кеттеллу), "розслабленість - напруженість (фактор "Q4"), а також показники ситуативної та особистісної тривожності. Отримані дані дозволяють характеризувати матерів відмовних новонароджених дітей, як менш впевнених в собі, схильних до депресії, фрустрованих, напружених, які переживають невротичний конфлікт, схильних сприймати великий до руг ситуацій як загрозливі. Виявлено також, що у матерів-отказніц, в порівнянні з матерями бажаних недоношених дітей, більшою мірою виражені такі показники материнських установок і мотивації народження дитини, як сверхавторітет батька, "байдужість" чоловіка, його невключенность в справи сім`ї, дратівливість, запальність, ухилення від контакту з дитиною, деструктивна мотивація його народження.

Отримані дані можуть бути використані для психологічного супроводу пацієнток відділення недоношених дітей. Апробовані діагностичні комплекси можуть бути застосовані для вивчення психологічної готовності до материнства. Результати дослідження можуть бути використані у викладанні курсів "Вікова психологія" і "Психологія дитинства".

Харламова Т. М.