Вплив категорії інвалідності дитини на соціально-психологічне благополуччя матері

Сім`я - перший соціальний інститут, в якому починається соціальне "Я" дитини. Особливу роль в сім`ї відіграє мати. Актуальною проблемою дослідження є проблема соціально-психологічного благополуччя матері. Аналіз гедоністичного і евдемоністіческой підходів дозволяє побудувати багатовимірну модель соціально-психологічного благополуччя, в структуру якої входять наявність мети в житті, позитивні відносини до інших, особистісний ріст, компетентність в організації оточення, самопринятие, автономність. Від соціально-психологічного благополуччя матері залежить благополуччя її дитини. Однак і благополуччя матері залежить від дитини, від його здоров`я.

У дослідженні ми намагалися виявити вплив категорії інвалідності дитини на соціально-психологічне благополуччя матері, не розглядаючи при цьому вид захворювання, а з огляду на ступінь його тяжкості. Випробовувані були поділені на дві групи на основі ознаки, подається дитина реабілітації чи ні. В якості контрольної групи виступили мами здорових дітей. Аналіз літератури дозволив виділити ряд загальних проблем матерів, які виховують дітей-інвалідів, - переважання егоцентричних цілей, фіксування на своєму "особливому" дитину, напруженість у взаєминах з окружающімі- втрата індивідуальності і повне розчинення в ребенке- нав`язливий характер переживань, що ведуть до помилковим поведінкових реакцій - загальна незадоволеність роллю матері-скорочення часових перспектив на майбутнє.

Емпіричне дослідження проводилося з використанням діагностичних методик ( "Ступінь напруженості", "Потреба в спілкуванні", "Песиміст-Оптиміст"), методу бесіди, спостереження, анкетування матерів дітей-інвалідів. Отримані результати оброблялися з використанням U-критерію Манна-Уїтні і кореляційного аналізу (коефіцієнт кореляції Пірсона). Результати оброблялися за допомогою статистичного пакету "Statistica 6.0".

Математичні розрахунки, які використовуються для порівняння результатів діагностики, показали, що ступінь напруженості у матерів дітей-інвалідів вище, ніж у матерів, які виховують здорових дітей, в той час як ступінь напруженості у матерів дітей з важкою формою інвалідності вище, ніж у матерів, чиї діти піддаються реабілітації. При цьому ступінь напруженості негативно відбивається на рівні оптимізму матері (r = -0,33).

Кореляційний аналіз виявив взаємозв`язок інвалідності дитини та соціально-психологічного благополуччя матері. Тяжкість захворювання дитини знаходиться в прямій значущою взаємозв`язку з побутовими проблемами (при r = 0,45) і зворотного зв`язку зі шкалою свободи і спілкування (при r = -0,62). Побутові проблеми впливають на відчуття перспектив матір`ю дитини-інваліда, на відносини її з чоловіком (прямий взаємозв`язок при r = 0,32). Шкала "Емоційні проблеми" показала зворотний зв`язок зі шкалами "Ставлення оточуючих" (при r = -0,46), "Соціальна незахищеність" (при r = - 0,46) і шкалою "Власне здоров`я" (при r = -0, 43). Кореляційний аналіз двох вибірок матерів дітей-інвалідів виявив ряд відмінностей в характеристиках проблем, що впливають на соціально-психологічне благополуччя зазначених груп. Фінансові проблеми більш корелюється з обмеженням свободи і спілкування у матерів, чиї діти піддаються реабілітації, побутові проблеми, що знаходяться в зворотній значущого зв`язку з відчуттям перспектив, яскравіше виражені у 2-й групі випробовуваних (при r = -0,50), показники за шкалою обмеження свободи і спілкування, що знаходяться в зворотного зв`язку у відносинах з оточуючими, яскравіше виражені у 2-й групі випробовуваних (при r = -0, 57). Найбільш виражені відмінності результатів двох груп випробовуваних виявили зв`язку за шкалами ізольованості в соціальних контактах і загрозою розриву подружніх відносин. У матерів тяжкохворих дітей існує пряма значуща зв`язок між даними шкалами (при r = 0,60). Це говорить про те, що чим ізолювати жінка в соціальних контактах, тим більша загроза розриву її подружніх відносин. Таким чином, тяжкість захворювання дитини впливає на соціально-психологічне благополуччя матері.

Яркина Т.А., Челнокова Т.А.