Система взаємовідносин в сім`ї, яка має дитину з мовними порушеннями

Сімейні взаємини безпосередньо впливають на розвиток особистості дитини, на набуття нею життєвого досвіду, на вміння вибудовувати свою поведінку з дорослими і однолітками. Особливо важлива сприятлива сімейна атмосфера для дитини з порушенням розвитку, зокрема, зі стертою псевдобульбарной дизартрією. Вивчення мікросоціального оточення дітей з порушеннями мови проводилося тільки щодо заїкаються (Л.А.Зайцева, Г.А.Волкова, Д.Боровського, В.І.Селіверстов, Л.Г.Парамонова).

Для вивчення міжособистісних відносин в сім`ї використовувалися методики "Film-test" Рене Жиля, "Малюнок сім`ї", тест-опитувальник "Аналіз сімейних взаємин" Е.Г.Ейдеміллера і В.В.Юстіцкого. Проведено порівняльне вивчення взаємин у 40 сім`ях. З них 20 сімей мають дітей з нормальним мовним розвитком (контрольна група), 20 - зі стертою псевдобульбарной дизартрією (експериментальна).

За даними методики "Film-test" Р.Жіля, пріоритети дітей з дизартрією в стосунках з мікросоціальних оточенням розподілилися так же, як і у дітей з нормальним мовним розвитком. На першому місці за значимістю відносин варто мати (56,0%). Вона для дітей з експериментальної групи є ще більш значущою фігурою, ніж для дітей контрольної групи (47,8%). Друге місце за значимістю так само, як і в контрольній групі, займають брати і сестри (37,5%). На третьому місці в системі сімейних взаємин знаходиться батько (26,1%), потім бабуся і дідусь (22,5%). На останніх позиція - авторитетні дорослі і друзі (відповідно 19,7% і 14,2%). За шкалами сформованості особистісних якостей діти з дизартрією показали наступні результати. У них досить високий рівень соціальної адекватності (80,0%), розвинена допитливість (61,5%). За шкалою товариськість у дітей експериментальної групи результати значно нижче, ніж у дітей контрольної групи (45,0%). Закритість виражена незначно (21,5%).

За методикою "Аналіз сімейних взаємин" Е.Г.Ейдеміллера і В.В.Юстіцкого виявлено, що тенденції у відносинах батьків і дітей як з дизартрією, так і з нормальним мовним розвитком зберігаються. Для матерів експериментальної групи також властива гиперпротекция по відношенню до своїх дітей, тоді як батьки виявляють гипопротекция. Для батьків характерно пред`явлення завищених вимог до дитини. Матері, навпаки, вимоги занижують і виявляють мінімальність санкцій, тобто намагаються обходитися без покарань. В обох групах матері неадекватно ставляться до своєї дитини, батьки проявляли адекватне ставлення до дітей в 10% випадків.

За даними анкетування, і матері, і батьки висловлювали оптимізм стосовно майбутнього дитини. Однак матері сподіваються в першу чергу на власні сили в організації допомоги дитині, в той час як батьки в основному розраховують на допомогу фахівців.

Таким чином, експеримент показав, що сім`ям, які мають дитину зі стертою псевдобульбарной дизартрією, необхідна певна пси-хокоррекціонная підтримка з боку фахівців. Правильно вибудуване поведінку батьків, їх участь в коррекционном процесі забезпечить найбільш повну інтеграцію дитини з порушенням мовлення в суспільство.

Барателі Т.А.