Комплексна діагностика внутрішньосімейних проблем батьків і дітей

Роль сім`ї в суспільстві неможливо переоцінити, оскільки саме в сім`ї формується і розвивається особистість людини. В даний час зріс інтерес до сімей, які мають дитину з обмеженими можливостями. Повноцінна корекційно-педагогічна робота неможлива без участі сім`ї. Звідси виникає необхідність у професійній психологічної роботи не тільки з дитиною з проблемами в розвитку, але і з його родиною, а також з усіма, хто безпосередньо спілкується з такою дитиною, так як актуальні проблеми оточуючих неминуче транслюються дітям.

У 2000 р на базі корекційного ДНЗ № 24 Калінінського району СПб. нами було проведено індивідуальне анонімне анкетування батьків, що мають дітей з ЗПР. Анкетування охопило 20 батьків, переважно матерів. Анкета включала 6 груп питань, які дозволили з`ясувати: загальні відомості про батьків, соціально-побутові умови життя сім`ї, особливості виховання в сім`ї, відносини між батьками до і після встановлення діагнозу у дитини. Частина питань була націлена на виявлення реакції подружжя на хворобу дитини і встановлення очікувань, які батьки пов`язують з лікуванням та корекційно-педагогічним процесом.

Дослідження показало, що наявність в сім`ї дитини з проблемами в розвитку викликає цілий комплекс негативних емоційних реакцій у батьків. Переживання, які випали на долю матері дитини з обмеженими можливостями, часто перевищують рівень їх переносите навантажень. Це проявляється в різних соматичних захворюваннях, астенічних і вегетативних розладах. Емпіричні спостереження фахівців, які працюють з дітьми з ЗПР, показують, що для більшості батьків форма спеціального навчання дитини є незнайомою, викликає тривогу і негативні реакції. Батьки намагаються приховати проблеми своєї дитини від родичів і знайомих, пояснюючи відвідування спеціального дошкільного закладу лікарською помилкою, або тим, що в ДОУ багато хороших фахівців. На питання про необхідність психологічної допомоги сім`ям 38% батьків відповіли негативно. Такий високий відсоток відмов говорить про те, що соціально-психологічних проблем у них не існує. Батьки не усвідомлюють або не хочуть зізнатися в існуванні цих проблем. Вони (проблеми) ховаються батьками в силу їх інтимності і через етичних норм суспільства.

Нами було відмічено, що батьки найчастіше неохоче йдуть на контакт з психологом і нещиро розповідають про свої проблеми. Вони або повністю закриті, або "замасковані", тобто видають інформацію про себе і сім`ї у вигляді версії, яка не співпадає з дійсністю. В якості допоміжної методики нами була використана пісочна игротерапия для діагностування сімейних відносин, стилю сімейного виховання та виявлення психологічних проблем дитини. Нами був розроблений формалізований банк спостереження за дитиною під час сеансу пісочної ігротерапії.

Дитяча творчість на піску і стиль взаємодії в ході гри є проекцією внутрішнього світу дитини і реальних моделей сімейних відносин. Проективні гри дітей дають можливість психолога діагностувати соціально-психологічні та сімейні проблеми батьків і дітей.

Соколов О.М.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!