Агресивність як фактор соціально-психологічної дезадаптації

Проблема соціальної адаптації розумово відсталих дітей одна з найактуальніших проблем психології, пов`язане це, перш за все, зі зростанням числа психічних захворювань, особливо з агресивною симптоматикою, а також з посиленням соціально-психологічної дезадаптированности дітей в сучасному суспільстві. Актуальність дослідження пов`язана з необхідністю перегляду освітнього та виховного змісту роботи з розумово відсталими дітьми, так як виховання даної категорії дітей представляє особливу складність.

Здатність дитини будувати конструктивні відносини з оточуючими, спільно вирішувати конфлікти - важливий показник розвитку особистості дитини. Агресія як форма поведінки зустрічається у значної кількості дітей в ранньому дитинстві як відображення слабкою социализированности особистості і відсутності більш складних комунікативних навичок. Поступово на зміну агресії приходять соціалізовані форми поведінки, і тільки у певної категорії дітей агресія зберігається, а іноді розвивається і трансформується в стійке негативне сприйняття і ставлення до оточуючих.

Метою нашого дослідження, з`явився пошук відповіді на питання: які відмінності агресивної поведінки дітей, що мають відхилення у психофізичному розвитку та психічно здорових дітей.

Була висунута гіпотеза про відмінність в рівні агресивності у дітей молодшого шкільного віку з особливостями психофізичного розвитку і психічно здорових дітей, а саме: рівень агресивності дітей з особливостями психофізичного розвитку вище рівня агресивності психічно здорових дітей.

У дослідженні брали участь молодші школярі 10-11 років в кількості 58 осіб: 29 дітей з особливостями психофізичного розвитку (олігофренія певною мірою дебільність), і 29 чоловік - психічно здорові молодші школярі.

Основне завдання дослідження - виявлення рівня і виду агресії у молодших школярів з особливостями психофізичного розвитку і психічно здорових.

У своєму дослідженні ми виходили з наступного розуміння феномену агресивності - системне соціально-психологічне властивість, що формується в процесі соціалізації особистості і яка купує в залежності від впливають біологічних, психологічних і соціальних факторів конструктивний (соціалізована) або, при порушенні соціалізації, деструктивний характер.

Однозначно виміряти внутрішню агресивну тенденцію конкретної особистості досить важко, в зв`язку з чим, основним способом оцінки схильності проявляти цю тенденцію є оцінка її поведінкових проявів, тобто агресивної поведінки.

Для виявлення рівня агресії був використаний "Тест руки Вагнера". В результаті було виявлено 20 дітей з високим рівнем (ВУ) агресії і 38 - з низьким рівнем агресії (НУ). При цьому ВУ показали 13 дітей з особливостями психофізичного розвитку та 7 психічно здорових молодших школярів, НУ 16 дітей з особливостями психофізичного розвитку і 22 психічно здорових молодших школярів.

Подальше дослідження двох груп дітей полягало в проведенні спостереження за поведінкою. Була використана методика "Лист спостереження за агресивними дітьми", яка виявила у дітей прояв різних видів агресії.

Отримані результати дозволили диференціювати поведінку дітей за видами прояви агресії і співвіднести їх з високим і низьким рівнем агресії.

Для дітей з особливостями психофізичного розвитку, що демонструють високий рівень агресії провідною за ступенем вираженості форм прояву агресивності є невербальна агресія і пряма форма вираження. Для психічно здорових дітей, з високим рівнем агресії, яка веде за ступенем вираженості, є вербальний вид агресії і непряма форма агресії.

В результаті дослідження було виявлено те, що між двома досліджуваними групами по досліджуваному ознакою існують статистичні відмінності, наявність яких доведено за допомогою U-критерію Манна-Уїтні. Таким чином, можна стверджувати, що відмінності в рівні агресивності дітей молодшого шкільного віку з особливостями психофізичного розвитку і психічно здоровими дітьми існують, а саме: рівень агресивності дітей з особливостями психофізичного розвитку вище рівня агресивності психічно здорових дітей.

Агресивність дітей з легким ступенем розумової відсталості є результатом не тільки інтелектуального дефекту і недорозвинення психіки в цілому, але і служить показником порушення процесу соціалізації дитини, а під впливом несприятливих факторів може призводити до формування агресивності як особистісної риси.

Кузьміна Ольга Олександрівна