Агресивність школярів в залежності від батьківських реакцій і установок

У ситуації соціальної кризи більшість людей розділилися, одні стали депресивними, інші агресивними. Відносини між людьми різко загострилися: з`явилися озлобленість, егоїзм, зневага до інтересів оточуючих, вседозволеність у виборі засобів поведінки, втрата поваги до інших. Ми вважаємо, що відповідь на питання, чому так відбувається, можна знайти в маленькій осередку суспільства - сім`ї, в якій як у краплі води відбивається масовий сплеск насильства в суспільстві, дегуманізація соціальних зв`язків.

Таким чином, метою нашого дослідження було виявлення залежності агресивності молодших школярів від батьківських установок і реакцій. Об`єкт дослідження - агресивність молодших школярів. Предмет дослідження - батьківські установки і реакції як фактор формування агресивності молодших школярів.

У нашому дослідженні ми застосували такі методи: аналіз науково-методичної літератури-який констатує експеримент-психодіагностичні методики: методика вимірювання батьківських установок і реакцій (PARI) Е. Шефер і Р. Белл- тест "руки" (Б. Брайклін, З. Піотровський, Е. Вагнер) - математико-статистична обробка даних.

Констатуючий експеримент проводився на базі МОУ СЗШ № 5 м Великі Луки Псковської області, в ньому взяли участь учні третього класу і їх батьки. В ході проведеного нами дослідження були отримані наступні результати. За допомогою діагностичної методики "вимір батьківських установок і реакцій" ми визначили особливості батьківського виховання по 23 шкалами, які відображають ставлення батьків до сімейної ролі і до дитини. При визначенні відношення батьків молодших школярів до сімейного ролі було виявлено, що у більшості матерів за всіма шкалами переважає середній бал (від 55 до 80), що говорить про обмеженість жінок рамками сім`ї, про їхню залежність від сімейних справ, а також можна відзначити несамостійність їх як матерів.

Більшість які взяли участь в експерименті жінок занурені в турботи виключно про сім`ю, ймовірно, тому проявляється відчуття самопожертви при реалізації ролі матері і виникає незадоволеність роллю господині будинку. Можна припустити, що причиною даних проявів є "байдужість" чоловіка і його невключённость в справи сім`ї, що, в свою чергу, підтверджується результатами методики. Незважаючи на те, що у вихованні дитини та в пристрої будинку домінує мати, існує необхідність сторонньої допомоги у вихованні дитини. Це можна пояснити браком часу на виконання необхідних справ і постійної незадоволеністю своїм життям.

Перераховані особливості відносин в сім`ях тягнуть за собою конфлікти, що зачіпають різні сторони сімейного життя. Розглядаючи особливості ставлення батьків до дитини, можна констатувати, що між ними простежуються зрівняльні відносини, проте іноді батьки схильні проявляти дратівливість, запальність, суворість. При вивченні вираженості різних категорій агресивності у молодших школярів було виявлено, що в більшій мірі діти молодшого шкільного віку схильні проявляти активну безособовість (13,5 бала), емоційність (6,8 бала) і комунікацію (4,7 бала), в меншій - демонстративність (2,6 бала) і страх (1балл).

Для виявлення взаємозв`язку між особливостями батьківських установок, реакцій і проявами агресивності був проведений кореляційний аналіз, результати якого свідчать про те, що подружні конфлікти, що виникають в сім`ї, сприяють прояву агресії з боку дитини (r = 0,592- p = 0,01). При виникненні необхідності сторонньої допомоги у вихованні дитини знижуються агресія (r = -0,558- p = 0,05) і демонстративність (r = -0,562- p = 0,05), що виявляються їм. Надання батьками дитині можливості висловитися сприяє тому, що у нього не виражаються такі агресивні реакції, як нав`язливість (r = -0,474- p = 0,01) і демонстративність (r = -0,463- p = 0,01). Заохочення активності дитини знижує його емоційність (r = -0,527- p = 0,05), комунікацію (r = -0,569- p = 0,05) і підсилює демонстративність (r = 0,716- p = 0,01). Нав`язливість батьків знижує прояв дитиною активної безособовості (r = -0,563- p = 0,05).

Таким чином, наше припущення про те, що дисгармонійні дитячо-батьківські відносини сприяють проявам агресії в молодшому шкільному віці, підтвердилося.

Кашаєва Л. С.

Коскіна Е. Н.