Фактори формування психологічного здоров`я учнів молодшого шкільного віку

У наш непростий, стрімко змінюється час людині потрібна велика внутрішня сила. Сучасне життя насичена важкими і критичними ситуаціями, з якими людина не завжди може впоратися самостійно. Тому з особливою гостротою постає питання про збереження психологічного здоров`я. Термін "психологічне здоров`я" у вітчизняній психології був змістовно позначений І. В. Дубровиной. На думку І. В. Дубровиной, психологічне здоров`я - це прижиттєве освіту, хоча, безумовно, його передумови створюються ще в пренатальному періоді. Природно, що протягом життя людини воно постійно змінюється через взаємодію зовнішніх і внутрішніх факторів (Дубровіна І. В., 1997).

Для нормального розвитку психологічного здоров`я дитини найбільш важливими факторами є сім`я та освітні установи. Всі сімейні фактори ризику можна умовно розділити на три групи. Першу групу складають порушення психологічного здоров`я самих батьків і їх підвищена тривожність або емоційна холодність. До другої групи входить неадекватний стиль виховання дитини, і в першу чергу, гіперопіка. Третя група представлена порушеннями механізмів функціонування сім`ї, і в першу чергу, конфлікти між батьками.

Наше дослідження було присвячено вивченню умов і факторів формування психологічного здоров`я молодших школярів. В ході даної роботи нами вивчалися тривожність, як основний показник психологічного здоров`я молодших школярів, а так само социометрический статус і емоційні стосунки в сім`ї як можливі фактори ризику порушення психологічного здоров`я молодших школярів. Спочатку нами був вивчений основний показник психологічного здоров`я молодших школярів, а саме тривожність за допомогою методик CMAS (Прихожан А. М., 2000) і тест Філліпса.

Нами були визначені найбільш значущі, з точки зору впливу на психологічне здоров`я школярів, ситуації шкільного життя. Найбільш висока тривожність за даною методикою у молодших школярів спостерігається за такими показниками: загальна тривожність - у 13% випробовуваних, страх самовираження - у 21%, страх ситуації перевірки знань - у 16% молодших школярів. Далі нами були вивчені міжособистісні відносини з однолітками і соціометричний статус, як можливі фактори ризику порушення психологічного здоров`я молодших школярів (методика "вибір", Реан А. А., 2007).

Проведене дослідження показало, що в класі досить багато дітей, що мають статус "ізольованих" - 15%, що може розглядатися як фактор ризику порушення психологічного здоров`я. Для вивчення сім`ї як можливого фактора ризику порушення психологічного здоров`я нами були вивчені деякі показники сімейних відносин за допомогою "опитувальника емоційних стосунків у сім`ї" (Захарова Є.І., 2002).

В ході аналізу отриманих результатів було встановлено, що в групі батьків в цілому досить хороші показники емоційних відносин. Однак при цьому спостерігається велика кількість сімей з низьким емоційним фоном - 19%, невисокою здатністю сприймати стан дитини - 19%, низьким рівнем прагнення до тілесного контакту - 14%, низькою купівельною спроможністю до надання емоційної підтримки дитині - 14%.

Далі нами була зроблена спроба встановлення кореляційних зв`язків між показниками емоційного ставлення в сім`ї і рівнем тривожності дитини. Негативний кореляційний зв`язок була встановлена за такими показниками, як: розуміння причин стану дитини і ставлення до себе як до батька.

Таким чином, чим менше здатність батьків до розуміння причин стану дитини і нижче рівень ставлення до себе як до батька, тим вище рівень прояву тривожності дитини. Значна позитивна кореляційний зв`язок встановлено між тривожністю дітей і таким показником дитячо-батьківських відносин, як "почуття, що виникають у матері у взаємодії з дитиною". Т. е. Чим позитивніше почуття, що виникають у матері у взаємодії з дитиною, тим нижче рівень прояву тривожності у дитини. За іншими показниками статистично достовірних відмінностей не виявлено.

Таким чином, проведене дослідження дозволило встановити, що найбільш значущим чинником ризику порушення психологічного здоров`я в молодшому шкільному віці є дитячо-батьківські відносини, а в якості умови його формування можна вважати "благодатний" характер відносини дорослого до дитини.

Чернова Т. Н.