Сімейні стосунки як фактор ризику виникнення залежностей

Прояви порушень поведінки, що провокують виникнення можливих залежностей в дошкільному віці, можуть бути різними і залежать від особливостей соціальної та сімейної середовища, що оточує дитину. Сімейні стосунки можуть як займатися профілактикою, так і провокувати розвиток різних форм порушень поведінки у дитини дошкільного віку, які будуть перешкоджати або сприяти в подальшому виникнення різних залежностей.

В даний час токсичні залежності у дітей дошкільного віку характерні в основному для дітей з асоціальних сімей.

Формування нетоксичних форм залежностей можливо за умов, коли дитина витрачає значну кількість часу на перегляд телепрограм і гру на комп`ютері. Такі діти втрачають інтерес до всіх інших справах і ігор, агресивно налаштовані на рідних при спробі відірвати їх від телевізора або комп`ютера, аж до вербальної і фізичної агресії (лаються, кусаються, б`ються).

Для формування харчової залежності характерно перевагу дитиною певних видів продуктів, які при потуранні батьків вживаються в необмеженій кількості і постійно. Відсутність можливості вживання улюбленого продукту викликає скарги, вимоги, аж істеричного і неадекватної поведінки.

Для формування внутрісімейної співзалежності характерно виховання дитини в сім`ях, де один з членів сім`ї вже хворий якийсь залежністю, в емоційно-репресивних сім`ях з жорстоким ставленням до дитини, в дисфункціональних сім`ях, в яких дорослі повністю контролюють життя дитини і є зневага до потреб дитини . Крім того, співзалежність складається при знаходженні в тісній взаємодії з емоційно і психічно хворими, з хронічними або невиліковно хворими, в сім`ях з безвідповідальними батьками або там, де у самих батьків є поведінкові проблеми. Головними проявами співзалежності у дітей в дошкільному віці будуть невмотивовані яскраво проявляються страхи і високий рівень тривожності, постійне відчуття сорому і провини, тривале відчай, обурення і навіть лють.

Для сімей з дітьми з групи ризику з порушеннями поведінки і з можливістю розвитку різних форм залежностей характерно:

1. порушення внутрішньосімейних стосунків - дисфункціональні, деструктивні або асоціальні сім`ї;

2. порушення дитячо-батьківських відносин - зниження соціально-психологічної значущості дитини, руйнування сімейних цінностей, зменшення емоційних контактів з дитиною;

3. наявність у дорослих членів сім`ї соціально-прийнятних форм залежностей - трудоголіки, інтернет і комп`ютерозалежність, ігромани, колекціонери;

4. розвиток дитини в умовах стрессогенности - підвищені вимоги до дитини, жорстоке поводження, порушення комунікації з дорослими, постійна зайнятість батьків і невротизація батьків;

5. наявність у дитини різних погано піддаються корекції порушень психофізичного здоров`я;

6. можливі порушення в психічному статусі дитини - низька самооцінка, порушення комунікативної функції, слабка мотивація на різні форми позитивної діяльності, нерозвиненість інтересів і схильностей, синдром гіперактивності.

При тривалому перебуванні дитини в стані залежності в подальшому при позбавленні об`єкта залежності у дітей можуть виникати прояви, подібні до абстинентного синдрому у дорослих, який включає в себе шлунково-кишкові порушення - підвищення і зниження апетиту, неприємні відчуття в жівоте- порушення сну у вигляді безсоння і кошмаров- вегетативні порушення у вигляді пітливості, тремтіння рук і занепаду сил. Можливі порушення поведінки у вигляді дратівливості, агресивності, занепокоєння і збудження. Емоційні розлади можуть проявлятися у вигляді коливання настрою тоскливости, настороженості, нетерпіння, ворожості і тривоги. Потім можуть приєднуватися розлади вищих психічних функцій у вигляді порушення уваги, пам`яті та інших.

Для профілактики порушень поведінки в дошкільному віці, які формують можливі залежності, необхідна позитивізації внутрішньосімейних стосунків і формування у батьків уявлень про соціально-психологічної значущості дошкільного віку для подальшого соціального функціонування дитини.

Шабас С.Г.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!