Використання ритмічних вправ в психокорекції емоційних порушень

За даними вітчизняних і зарубіжних авторів, порушення психічного розвитку спостерігаються у 12-20% дітей. Своєчасна психологічна допомога дошкільнику вимагає врахування структури і специфіки дефекту, особливостей клінічних характеристик, соціальної ситуації розвитку дитини. У дослідженнях багатьох авторів підкреслюється роль ритмічних вправ в процесі психокорекційної роботи з дітьми (Захаров А. І., 2009- Мамайчук І. І., 2003 Микільська О. С., 2007- Спиваковская А. С., 2000 і ін). Однак спеціальних досліджень, спрямованих на значення формування почуття ритму у системі психологічної корекції, ми не знайшли. Уміння вловлювати ритм навколишнього середовища і зіставляти його з власним внутрішнім ритмом сприяє організації часу життя, налагодженню психологічно комфортного стану і самоконтролю поведінки. Рухова активність, на основі якої формується почуття ритму, є потужним біологічним стимулятором життєвих функцій організму, що росте.

З урахуванням всіх перерахованих вище вимог, нами була розроблена спеціальна програма по ігровій ритміці, орієнтована на корекцію психомоторного, емоційного, когнітивного і загального розвитку дитини. Мета програми - адаптація дитини з порушеним розвитком до соціальних умов, психологічна корекція дефекту, формування самостійності та активності. Основні завдання включають в себе наступні блоки:

- розвиваючі - активізувати і стимулювати рухові функції, що сприяє розвитку вищих психічних процесів;

- корекційні, спрямовані на корекцію і профілактику наявних порушень з урахуванням психофізичного статусу дитини.

У дослідженні брали участь 30 дітей у віці від трьох до шести років з порушеннями психічного розвитку різного генезу, пацієнти ПМСС Центру Василеостровского району м Санкт-Петербурга. На діагностичному етапі психологічної корекції використовувалися наступні методики:

1) для дослідження вікових особливостей формування когнітивних функцій у дитини (Мамайчук І. І., Ільїна М. Н.- 2004р.);

2) опитувальник PARY, для дослідження особливостей батьківських відносин до дитини;

3) тест тривожності (Р. Теммл, М. Дорки, В. Амен);

4) опитувальник лля діагностики емоційного неблагополуччя дітей (Оден) (Миланич).

Результати дослідження виявили високий рівень психічної напруженості у 60% дітей, з них у 78% спостерігалася затримка темпів розвитку когнітивних функцій, Неконструктивні підходи у вихованні дитини виявлені в 64% випадків, що проявлялося у високій залежності дитини від батьків, в придушенні його волі.

Результати психологічної корекції виявили високу ефективність занять по програмному забезпеченні, що на емоційному і поведінковому рівнях проявлялося у дітей у вільному вираженні емоцій, у зміні способів емоційного реагування на ситуацію конфлікту. На когнітивному рівні спостерігалися поліпшення динамічних і операціональних характеристик психічних функцій. Отримані нами дані підкреслюють ефективність розробленої програми в системі супроводу дітей з порушеннями в розвитку.

Висновок: програма може бути успішно використана психологами та педагогами як психокорекційної технології для дітей з проблемами в розвитку.

Котова Т. А.