Індивідуально-розвиваюча програма в корекційній роботі з проблемними дітьми

Визначальним фактором успішного розвитку дитини в ранньому віці є не стихійне, некероване вплив, а цілеспрямований вплив оточуючих дорослих. У здорової дитини є всі можливості для повноцінного розвитку, однак для них і, особливо для дітей з відставаннями так і з ризиком, тобто тих, кому з більшою ймовірністю загрожує відставання у розвитку, дуже важливо саме раннє розвивальне навчання, яке доцільно здійснювати в рамках індивідуально-розвиваючої програми (ІРП).

Основною метою ІРП є послідовна стимуляція розвитку інтелектуального, соціального та емоційного потенціалу дитини. У зв`язку з цим важливим є теза Л. С. Виготського про необхідність комплексного вивчення стану психофізичного розвитку дітей з проблемами в розвитку з урахуванням психологічних новоутворень, характерних для дітей раннього віку, а також рівня розвитку їх провідної діяльності. Розвиваюча перспектива сприяє формуванню основного змісту програми з орієнтацією на діагностику фактичного рівня розвитку дитини і передбачає відбір знань, відповідних стадіях його розвитку, а потім і змісту корекційної роботи. ІРП повинна враховувати основні закономірності психофізичного розвитку дітей, які проходять одні й ті ж стадії онтогенетичного розвитку послідовно, незалежно від порушень в його розвитку, але своєрідно, уповільнено і нерівномірно.

Зміст і методика ІРП визначається вимогами "Програми дошкільної та початкової освіти" відповідно до загальновідомими принципами складання програм. Суть методики стимулюючого розвитку дитини з відхиленнями полягає в концепції розвиваючого навчання Л. С. Виготського і його школи, яка може бути реалізована через специфічну спільну діяльність, яка передбачає суб`єкт-суб`єктні відносини, де дитина є партнером корекційного процесу з дорослими.

ІРП дитини передбачає проведення корекційної роботи з використанням спеціальних прийомів з опорою на різні види діяльності: предметно-практичну, ігрову, елементарну трудову та інші продуктивні види діяльності. Важливе місце в корекції розвитку дітей займає ігрова терапія: розвиваючі ігри, дидактичні ігри, сюжетно-рольові ігри, ігри-драматизації, рухливі, музично-ритмічні ігри. Зміст занять можна диференціювати в залежності від стану дитини з урахуванням структури провідного дефекту, а також вдруге пов`язаних з ними порушень в розвитку, збережених функцій і компенсаторних можливостей дітей.

Модель ІРП передбачає також тісний взаємозв`язок і співробітництво з сім`єю з метою вирішення проблеми спілкування, яка істотно позначається на подальшому розвитку дитини. Слабкість соціальних контактів веде до гальмування предметної діяльності, а затримка провідної діяльності дитини раннього віку веде до затримки пізнавальної сфери і тому своєчасна корекція первинних порушень на ранній стадії сприяє профілактиці вторинних порушень. Будь-яка ІРП повинна враховувати і такий фактор: навчання дитини з проблемами в розвитку має свої особливості, які вказують на застосування своєрідною стратегії організації навчально-виховного процесу.

Ефективність змісту і методики корекційної роботи в рамках ІРП багато в чому залежить від диференційованого підходу до дітей з урахуванням провідного порушення в їх розвитку, вторинних ускладнюють розладів нервово-психічної діяльності, збереженій функції і генетичної програми. У зв`язку з цим необхідно знати не тільки характер первинного порушення, але і час його виникнення, тому що раннє виявлення та усунення дефекту може вплинути на функції ЦНС. Наприклад, відсутність або недорозвинення мови може вплинути на мислення, спілкування.

При розробці ІРП необхідно враховувати не тільки структуру провідного дефекту, але і вторинні відхилення в розвитку.

Таким чином, ІРП являє собою систему виявлення фактичного рівня психофізичного розвитку дітей з порушеннями в розвитку за допомогою зручного інструментарію - опитувальника (для батьків і для фахівців), а також комплекс корекційних заходів - індивідуальні розвиваючі програми. Вона є основою організації педагогічного процесу в закладах нового типу, в ній реалізується методика стимулюючого розвитку. В сучасних умовах соціальних змін в суспільстві і в системі освіти важлива роль відводиться активної особистості. Тому кожна дитина вимагає до себе індивідуального підходу, що ще в більшій мірі стосується дітей, що мають психофізичні порушення. Установою, де можливе надання комплексу послуг, необхідних аномальному дитині, є спеціалізований центр, де можуть бути сконцентровані зусилля багатьох фахівців: лікарів, педагогів-дефектологів, логопедів, психологів та ін.

Касимова Г.М.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!