Спеціальна (корекційна) освіта: проблеми адаптивного фізичного виховання

Реформування шкільної освіти передбачає його гуманізацію, демократизацію, реалізацію соціально-педагогічних проектів, оновлених навчальних програм, інноваційних концепцій в усіх сферах освіти, в тому числі і в адаптивному фізичному вихованні.

Адаптивне фізичне виховання - найбільш організований регламентований компонент адаптивної фізичної культури, що охоплює тривалий період життя (дошкільний, шкільний, молодіжний вік), будучи основним каналом залучення до цінностей фізичної культури. Будучи базовою основою фізкультурного освіти і обов`язковою дисципліною, воно здійснюється в восьми видах спеціальних (корекційних) освітніх установ, в яких навчається близько 700 тис. Дітей з сенсорними, інтелектуальними, мовними, руховими порушеннями, поєднаними відхиленнями в стані здоров`я.

За останнє десятиліття створено безліч концепцій спеціальної освіти, захищені десятки дисертацій, видано навчальні посібники та авторські програми з фізичного виховання для дошкільнят і школярів різних нозологічних груп. Проте, залишається багато невирішених проблем. Так, створення нині діючих державних програм з фізичного виховання для спеціальних корекційних освітніх установ відноситься до 80? 90 років минулого століття. На жаль, вони застаріли і не враховують сучасних тенденцій розвитку адаптивної фізичної культури. Ніколи не було державних програм з фізичного виховання для школярів з наслідками дитячого церебрального паралічу, для дітей індивідуального (надомного) навчання, для дітей-сиріт, що надходять в дошкільні освітні установи в віці 1 року, для дітей із затримкою психічного розвитку, дітей-інвалідів з важкими множинними порушеннями, які проживають в психоневрологічних інтернатах, для студентів-інвалідів. Є категорії дітей-інвалідів, зовсім не охоплених фізкультурним освітою і автоматично звільняються від занять фізичними вправами. Фізичне виховання дітей дошкільного віку з порушеннями у розвитку здійснюється за державними стандартами для масових ДОУ.

Відсутність впорядкованої системи і загальної методології адаптивного фізичного виховання, безсумнівно, позначається на здоров`я, розвиток і якість життя даної категорії дошкільнят, школярів, учнівської молоді.

Адаптивне фізичне виховання дуже специфічне і пряма проекція державного стандарту для масових освітніх установ неможлива, так як категорія цих дітей надзвичайно різноманітна по нозології, тяжкості дефекту, наявності супутніх захворювань, вторинних порушень, медичних протипоказань і т.п. Можна не сумніватися, що розвиток дитини з обмеженими функціональними можливостями, підготовка її до самостійного життя та інтеграція в соціум багато в чому визначається розвитком рухової сфери. Рух має унікальну властивість впливати на всі системи і функції людини. Дитина в русі бере участь цілісно: фізично, емоційно, духовно, інтелектуально, предметно висловлюючи свої особистісні здібності, а це означає, що в руховій діяльності закладений високий потенціал зростання не тільки тілесно-рухових і психічних здібностей, а й духовного розвитку особистості дитини. І тут реальні можливості адаптивного фізичного виховання змикаються з інтересами спеціальної педагогіки і психології. Важливо знайти узгоджені, скоординовані підходи різних фахівців до вирішення загальних проблем спеціальної освіти, щоб забезпечити ранній початок корекційної роботи на основі комплексної діагностики, індивідуального та дифференциро-ванного підходу, включення кожної дитини в доступні форми рухової активності, реалізацію особистісно-орієнтованих маршрутів розвитку. Тому одна з найважливіших державних завдань у системі спеціального (корекційного) освіти - розробка, кардинальне оновлення і наукове обгрунтування програм адаптивного фізичного виховання (для всіх вікових і нозологічних груп) на основі сучасних теоретичних концепцій, творчого використання передових технологій, експериментальної перевірки альтернативних освітніх моделей, інтеграції міждисциплінарних знань.

Шапкова Л.В.