Динаміка інтелектуального розвитку в дошкільному віці: фактори і умови

Перебудова і вдосконалення системи освіти поставили перед науковим співтовариством ряд актуальних питань, одним з яких є визначення умов і механізмів розвитку пізнавальної діяльності дошкільнят. Така пильна увага саме до цієї вікової стадії обгрунтовано власне психологічними закономірностями: саме дошкільний вік є сензитивним, т. Е. Максимально сприятливим періодом формування і розвитку інтелектуальної сфери дитини.

На жаль, на сьогоднішній день система дошкільної освіти знаходиться в ситуації "прокрустова ложа": необхідність виявлення та задіяння інтелектуальних резервів - з одного боку, і відсутність методів навчання і виховання, що відповідають заявленому вимогу, з іншого, - породжують повсюдне запозичення технологій, які можна застосувати до молодшого шкільного віку. Це свого роду трансляція шкільних знань в умовах, які не враховують особливості когнітивно-особистісної сфери дитини-дошкільника.

Подібний перенесення дає прямо протилежний ефект: знижується рівень розвитку, а частіше спотворюється власне структура пізнавальної потреби - найбільш значимого для розумової діяльності мотиваційного освіти.

У 2007 - 2010 р.р. на базі дошкільних освітніх установ м Тули і Тульської області нами було організовано дослідження, основною метою якого виступило визначення впливу пізнавальної потреби на темп когнітивного розвитку. Всього в експерименті взяли участь 341 дошкільник у віці від 3 - 4 до 6 - 7 років. На всіх етапах за допомогою спеціально розроблених діагностичних програм оцінювалися актуальний рівень сформованості когнітивної сфери і пізнавальної потреби.

Аналіз результатів для кожної вікової групи і по всій вибірці в цілому дозволив зробити наступні висновки: найбільш збалансована зв`язок між когнітивним розвитком і пізнавальною потребою спостерігалася у вихованців друге молодших груп (3 - 4 роки). 89% дітей, які пройшли діагностику у віці 3 - 4 років продемонстрували високий і середній рівень розвитку всіх когнітивних процесів і гармонійне становлення компонентів пізнавальної потреби.

Подальший аналіз динаміки когнітивного розвитку дозволяє представити результати у вигляді кривої з певною тенденцією до зниження вихідних значень, а саме: 74% вихованців середніх груп (4-5 років), 62% старших (5-6 років) і лише 51% вихованців підготовчих груп показують достатній рівень розвитку базових когнітивних процесів, т. е. сприйняття, уваги, пам`яті, мислення, уяви.

Відповідно, для інших дошкільнят, які брали участь в експерименті, характерно уповільнення темпу розвитку одного або декількох когнітивних процесів. Для порівняння: у тих же дітей за чотирирічний період їхнього перебування в ДНЗ спостерігається поступове зниження темпів і спотворення розвитку пізнавальної потреби, яка лише у 54% майбутніх першокласників відповідає віковій нормі за критеріями рівня і гармонійності розвитку.

Додатковий аналіз умов навчання і виховання дошкільнят встановлює значиму кореляційний залежність факторів оточуючого середовища та сформованості пізнавальної потреби (а отже, факторів навколишнього середовища та сформованості когнітивної сфери). Найбільш сприятливе когнітивно-особистісний розвиток дошкільників наблююдается в ДОУ, освітні програми яких орієнтовані на творче, дослідницьке засвоєння знань. Заняття в таких установах носять ігровий характер, багата навколишнє середовище груп сприяє прояву пізнавальної активності дошкільників. Взаємодія вихователя і дітей відбувається в рамках позиції "партнер-партнер". Ведеться просвітницька робота з батьками. Власне освітній простір цих установ збудовано з урахуванням віково-психологічних особливостей розвитку вихованців. На жаль, подібна ситуація - швидше виняток з правил. В рамках нашого дослідження - це два з десяти ДОУ. Зауважимо, що обидві установи - групи денного перебування на базі немуніціпальних психологічних центрів.

Таким чином, очевидно, що система дошкільної освіти вимагає якісного переосмислення щодо умов реалізації освітніх програм. Облік психологічних закономірностей розвитку дітей сприятиме не тільки засвоєнню пропонованих знань, але і власне інтелектуальному зростанню в єдності його когнітивних і пізнавального компонентів.

Афоніна Наталія Юріївна