Вплив дитячо-батьківських відносин на особливості особистості дітей з проблемами соціальної адаптації

Робота проводилася на базі психологічної консультації МДУ ім. М.В.Ломоносова, куди зверталися батьки стосовно поточних проблем з їх дітьми. Основним емпіричним матеріалом служили магнітофонні записи бесід психолога-консультанта з батьками та їхніми дітьми і результати тестів 16 ЛФ, СМОЛ, ДМО, тесту Люшера.

Результати нашого дослідження дозволили виявити і описати два основних типи дитячо-батьківських відносин: гиперопеку і сверхконтроль. Ці типи розрізнялися за двома критеріями: загальної установці батьків по відношенню до дитини і їх емоційного відношенню до нього. Дані типи дитячо-батьківських відносин добре відомі в літературі та їх опис, в цілому, збігається з нашим. Відмінною рисою нашого опису цих типів є те, що ми розкриваємо їх специфіку, виявляючи особливості втручання батьків в управління поведінкою дитини. При гиперопеке батьки направляють поведінку дитини і надають йому допомогу у його здійсненні. При сверхконтроль втручання батьків полягає в пред`явленні дитині вимог і постійному контролі за їх виконанням. На нашу думку, ці типи втручання зачіпають різні структурні частини механізму регуляції поведінки дитини.

Були також виявлені і описані різні види гіперопіки і сверхконтроля. Види гіперопіки виділялися за трьома підставами: за діапазоном гіперопіки (локальна і тотальна) за ступенем гіперопіки (типова і сверхсильная) і за додатковими домінуючим установкам батьків по відношенню до дитини (турботлива, недовірлива, тривожна і любляча). Види сверхконтроля виділялися за двома підставами: за діапазоном (локальний і тотальний), і за ступенем (м`який, жорсткий і жорстокий). Наше опис більшості цих видів багато в чому узгоджується за змістом з уже відомими в літературі, але лише інакше названими. Зміна назв обумовлено запропонованими нами критеріями класифікації, які, на нашу думку, більш точно вказують на загальні та специфічні особливості виділених в нашій роботі видів дитячо-батьківських відносин.

Запропонована єдина цілісна класифікація виділених нами типів і видів дитячо-батьківських відносин, побудована за родо-видовим принципом. З нашої точки зору цей принцип дозволяє більш точно уявити як загальні, так і специфічні особливості дитячо-батьківських відносин і їх взаємозв`язок у порівнянні з відомими в літературі типами класифікацій.

Результати досліджень показали, що гіперопіка і сверхконтроль по-різному впливають на формування особистості дитини. Характерне для гіперопіки втручання батьків в управління поведінкою дитини сприяє формуванню у дитини особливостей особистості, які ми позначили як нерішучість і залежність. При сверхконтроль це втручання сприяє формуванню у дитини таких якостей особистості, як свавілля, ненормативність і підвищена потреба у визнанні та самоствердженні. У дітей, що живуть і виховуються в умовах поєднання гіперопіки і сверхконтроля, присутні одночасно всі ті особливості особистості, які характерні для гіперопіки і сверхконтроля.

Ступінь вираженості, співвідношення і форми прояву особистісних особливостей дітей, сформованих під впливом гіперопіки і сверхконтроля, залежать від індивідуальних умов життя дитини, його віку та конкретних видів дитячо-батьківських відносин.

Отримані результати дозволяють зробити висновок про те, що різні типи і види дитячо-батьківських відносин впливають на формування у дитини певних особистісних рис, що тягнуть за собою різні проблеми соціальної адаптації.

Яічкіна О.В., Львова О.Б.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!