Проблема взаємозв`язку я-концепції дорослої людини з образами його батьків і прабатьків

Інтерес до даної проблематики зумовлений, з одного боку, її значимістю для теоретичного осмислення широкого кола питань, що стосуються сімейної психології, психології особистості, психології дитячо-батьківських відносин, гендерної психології, для вирішення практико-орієнтованих завдань, пов`язаних з наданням психологічної допомоги, профілактикою соціальної дезадаптації, з розвиваючої роботою по підвищенню психологічної грамотності населення-з іншого боку - недостатньою емпіричної розробкою даної теми.

По-перше, дана проблематика розробляється переважно в парадигмі психоаналітичної теорії (в рамках Его-психології (Erikson EH, Horney K), в рамках трансактного аналізу (Berne Eric), в рамках трансгенераціонного підходу (Анн Анселін Шутценбергер, Іван Бузормені-Надь, Вінсент де Гольжак Ніколя Абрахам і Марія Терек). в даний час у вітчизняній психологічній школі практично відсутні емпіричні дослідження, що проводяться в рамках даних концепцій.

По-друге, практично відсутні емпіричні дослідження, що стосуються взаємозв`язків Я-образу людини з прабатьківських поколіннями.

По-третє, дослідження взаємозв`язку Я-концепції з сімейними впливами зазвичай охоплюють дитячий та підлітковий вік. Самосвідомість людей більш старших поколінь в цьому ракурсі не досліджується, в той час, як, згідно з різними даними (Horney K 1926 Бразелтон і Крамер, Кегали Р., 1994 Ейдеміллер Е.Г., Юстицкис В.В., 1999г- Мхамедрахімов Р.Ж., 2003р., Шутценбергер А.А., 2001р і ін.), батьківське вплив не обмежується періодом дитинства і отроцтва, але зберігається і в період дорослості, навіть тоді, коли фізично батьків вже не існує.

Більшість досліджень, що проводяться з даної проблематики, вивчає вплив об`єктивних характеристик сім`ї на самосвідомість (стиль виховання, умови неповної сім`ї, робота і статус матері, самооцінка батьків, рівень прийняття батьками дитини і т.д.), в той час, як згідно з думкою деяких вчених (Horney K, Erikson EH, Абрамова Г.С., 2001., Столін В.В., Соколова Е.Т., Варга А.Я. 1989) по одному тільки характером батьківського відносини не можна однозначно передбачити, як це відіб`ється на внутрішньому світі дитини. Достовірно пояснити причини формування тієї чи іншої Я-концепції можуть лише дані про сприйнятті дитиною батьківських установок, а не об`єктивна оцінка батьківського відносини. Неможливо оминути світ суб`єктивних переживань дитини, адже будь-яке емоційне ставлення батьків і методи впливу набувають свій сенс тільки в психологічних реакціях дитини.

Практична важливість розробки даної проблематики в тому, що безліч методів психологічної допомоги, створених в рамках різних психологічних напрямків (психоаналітичні течії, гештальт-психологія, НЛП, кататимно-імажінативні терапія та ін.) Включають в себе роботу з образами. Знаючи особливості образів батьків і прабатьків і їх динаміку можна розробляти ефективні психотерапевтичні та тренінгові програми, спрямовані на надання допомоги людям, що мають проблеми з-за сценарної поведінки, при консультуванні з питань дитячо-батьківських відносин, а також з питань вирішення проблем, що виникли в результаті недозволених дитячих конфліктів.

Таким чином, в якості висновку ми можемо констатувати, що розробка даної проблематики дозволить отримати емпіричний матеріал, що сприяє більш глибокого осмислення феномена самосвідомості.

Кочура Юлія Сергіївна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!