Когнітивна методологія психологічної науки

В даний час методологія психологічної науки являє собою інтенсивно і динамічно розвивається область психології. У попередніх роботах нами було показано, що методологія психології має конкретно-історичний характер і в той чи інший момент часу на перший план виходять різні аспекти (Мазилов, 2001). На наш погляд, сьогодні першочерговим стає завдання розробки методології психології як вчення про систему принципів і способів організації та побудови діяльності, тобто цілісної концепції методології.

У 1997 р, нами була запропонована структура методології психології, яка включала такі складові:

1) Когнітивна (пізнавальна) методологія, яка описувала принципи і стратегії дослідження психічного;

2) Комунікативна методологія, що забезпечує співвіднесення різних психологічних концепцій і реальна взаємодія різних напрямків і шкіл в психології;

3) Методологія психологічної практики (практико- орієнтованої психології).

У цій роботі ми спробуємо обговорити підходи до розробки концепції когнітивної методології і представити її ескіз.

Якщо ставити завдання розробки когнітивної методології, то перш за все необхідно знайти підставу, на якому базуватиметься ця концепція. Розробка окремих питань методології (навіть таких воістину доленосних для психології як проблема предмета, методу, пояснення і т. Д.), Взятих самі по собі, як показали наші попередні дослідження, не дозволяє принципово змінити ситуацію в методології. Це призвело до висновку, що методологічні проблеми повинні вирішуватися в комплексі, що ставить на порядок денний розробку цілісної (інтегративної) методології. Під інтегратів- ної методологією розуміється загальна методологія психології як несуперечлива концепція, що трактує проблеми предмета, методу, пояснення, теорії і т. Д. В їх взаємозв`язку. Поза обліку такого взаємозв`язку не може бути досягнуто суттєве подальше просування в розробці цих (і багатьох інших) найважливіших методологічних питань сучасної психології. Очевидно, що інтеграційна методологія психології повинна, як мінімум, відповідати таким вимогам: 1) повинна бути досить широкою, т. Е. Включати в себе основні названі компоненти методології (предмет, метод, теорія, пояснення та ін.) - 2) повинна мати досить універсальний характер в тому сенсі, щоб бути приложимой до широкого кола психологічних концепцій.

На нашу думку, в якості такої підстави може бути запропонована модель співвідношення теорії і методу в психології. Дана модель включає в себе наступні структурні компоненти: проблема, предмет психології, опредмеченная проблема, предтеорія (в структуру якої входять базова категорія, ідея методу, що моделюють уявлення, організуюча схема), метод (що включає три рівні: ідеологічний, предметний і процедурний), емпіричний матеріал, пояснення (що включає пояснювальну категорію, власне пояснення, що припускає рівневу структуру), теорія як результат дослідження. Підкреслимо, що дана схема є замкненою, тобто теорія є підставою для постановки нової проблеми.

Можна висловити наступні міркування на користь даної моделі.

1. В якості основи для даної моделі виступає схема процесу наукового дослідження в психології. Як видається, ця схема в цілому не викликає великих дискусій.

2. Схема процесу наукового дослідження може бути трансформована в схему співвідношення теорії і методу в психології, яку пропонується зробити базовою для побудови когнітивної методології. Як показали наші попередні дослідження, дана схема універсальна, тобто характеризує будь-який процес наукового дослідження.

3. Ця схема включає в себе предмет психології, тобто дозволяє врахувати відмінності в підходах, що передбачають різну трактовку предмета.

4. Схема включає в себе основні категорії методології (предмет, проблема, метод, факт, теорія, пояснення), що дозволяє досліджувати їх взаємозв`язок.

5. У схемі присутній такий компонент, як предтеорія (неявні, часто неусвідомлювані дослідником уявлення). Виявлення реальних складових предтеоріі дозволяє істотно прояснити позицію дослідника, що надає неоціненну допомогу в зіставленні різних підходів і теорій.

Мазилов В.А.