Методологія оперантного суб`єктивізму в дослідженні я-образу особистості в кризових ситуаціях

У сучасній психології не припиняються дискусії, присвячені пошуку нових методологічних систем і оцінці вже наявних. Знаходження адекватної методології дослідження складно переоцінити, саме від неї багато в чому залежить сама можливість отримання нового теоретичного і емпірико-експериментального знання. На думку В.П. Зінченко, такий обумовлений порівняно недавно з`явилася свободою у виборі методології психологічних досліджень. Регулярно публікуються роботи, присвячені проблемі методології психології серед авторів яких В.М. Аллахвердов, Е.Ф. Василюк, І.В. Вачков, В.П. Зінченко, І.Н.Каріцкій, С.Д. Смирнов, В.С. Стьопін, А.В. Юревич та інші. Подібний плюралізм представляє широке поле для використання різних методологічних підходів.

Одним з таких підходів є підхід М. Сміта, згідно з яким передбачається виділення всього двох методологічних підстав дослідження, що дозволяє чітко розмежувати не тільки загальні філософські уподобання дослідника, але і позначити коло бажаних їм методик. На думку автора, наявні підходи до організації дослідження можна розділити на два види: використовують R-методологію і використовують Q-методологію. У світлі вищесказаного необхідно позначити концептуальні відмінності вказаних підходів.

Прихильники R-методології засновують своє дослідження на виділення якоїсь гіпотетичної риси і її подальшого вивчення із залученням великої кількості випробовуваних. Статистичні підрахунки забезпечують достатню достовірність і надійність отриманих результатів. У зв`язку з тим, що в дослідженні бере участь велика кількість випробовуваних, робиться висновок про те, що виявлені кореляційні зв`язки є достовірними і отримані результати можуть бути екстрапольовані на генеральну сукупність.

Відмінними рисами Q-методології, розробленої У. Стефенсоном, є відстоювання суб`єктивності реакцій випробовуваних і використання методу оперантного суб`єктивізму. Прикметник "оперантний" вказує на те, що при наданні випробуваним деякого набору суджень, які слід розсортувати відповідно до своїх уподобань, вони оперують з набором шкал, виділених експериментатором. У зв`язку з цим можна говорити про оперантной суб`єктивності як про суб`єктивний поведінці.

Найбільш часто, на думку автора, в сучасної академічної психології використовується R-методологія. У той же час не можна не помітити, що залучення великої кількості випробовуваних може нівелювати конкретну інформацію, отриману від кожної конкретної особистості.

У світлі вищесказаного, ставиться під сумнів непорушність положення про те, що залучення великої вибірки апріорі несе відповідальності за достовірність отриманих результатів, навпаки, можна говорити не про кількість випробовуваних, а про достатність кількості учасників дослідження для формулювання певних висновків.

Отже, виникає сумнів у доцільності використання R-методологічних прийомів при дослідженні деяких явищ психіки. Використання Q-сортування при проведенні дослідження, що стосується виявлення структурних компонентів Я-образу при переживанні кризових подій дозволить виявити деякі особливості, які не розглядалися під час використання R-методології. До числа явищ, розгляд яких доцільно з точки зору Q-методології, ми відносимо також кризові події життєвого шляху особистості. На підставі чого виникло це думка? Вона зумовлена самою специфікою об`єкта дослідження, що виражається, по Е.Ф. Василюка, у "внутрішньої діяльності, внутрішньої роботі, за допомогою якої людині вдається перенести ті чи інші (зазвичай важкі) життєві події і положення, відновити втрачену душевну рівновагу, словом, впоратися з критичною ситуацією". І ця "внутрішня діяльність" є індивідуальною, пов`язаної з суб`єктивним досвідом людини. Такий підхід до переживання вимагає врахування індивідуально-психологічних особливостей і можливостей конкретної особистості, що можливо при використанні Q-методології. Отже, нове знання, отримане шляхом використання Q-методологічних процедур, буде включати зміну індивідуального змісту Я-образу в ситуації переживання подій, суб`єктивно оцінюваних як кризові.

Таким чином, передбачається, що використання методології оперантного суб`єктивізму дозволить висвітлити специфічні особливості переживання критичної ситуації, виявити суб`єктивну картину переживання особистістю кризи.

Тихонович Ольга Вікторівна