Структура і динаміка переживання наркозалежними кризових подій

Формування психологічних термінів відбувається на стику науково-теоретичного і життєвої-практичного пізнання. У повсякденному вживанні слово "переживання" означає занепокоєння, хвилювання, душевний стан, викликане будь-якими сильними враженнями. У психології категорія "переживання" розглядається переважно як емоційний феномен - особистісний рівень емоційного відображення дійсності (П.В. Симонов, К.К. Платонов та ін.). Проблема переживання в зв`язку з актуалізацією особистісного сенсу і регуляцією діяльності розроблялася А.Н. Леонтьєвим. Опис переживання як форми існування індивідуальної свідомості (С.Л. Рубінштейн, П.Я. Гальперін) відповідало ідеї зробити цю категорію ключовим феноменом психологічної науки.

Кризовий подія відрізняє два ключові ознаки: біографічна значимість і необхідність переживання. Подія є біографічно-значущим, якщо тягне зміни щодо стійких властивостей особистості, соціальних зв`язків, життєвої перспективи. У спеціальному значенні, щодо кризового події, переживання розглядається як внутрішня робота, спрямована на зміну або осмислення кризового події життєвого шляху (Ф.Е. Василюк). Зміна або осмислення труднощів через формування стійких особистісних утворень змінює ймовірність подальших переживань. Таким чином, переживання має подвійне значення: з одного боку, це реалізація внутрішньої роботи, спрямованої на подолання, з іншого, - досвід як підсумок цієї роботи.

Структурний компонент переживання - сукупність стратегій особистості, що реалізуються на підставі наявних ресурсів, в безпосередній просторово-часової близькості до події і визначають індивідуальний спосіб взаємодії особистості з подією. Мета - стабілізація стану, мінімізація негативних наслідків.

Динамічний аспект переживання - підсумок взаємодії особистості і кризового події - переживання, перетворене в життєвий досвід, біографічну реальність, яка впливає не тільки на придбання та використання ресурсів, стратегій подолання в кризових обставинах актуальною життя, а й визначає створення ситуацій.

Метою здійсненого дослідження було вивчення структурного і динамічного аспектів переживання наркозалежними кризових подій. У дослідженні взяло участь 120 наркозалежних, які перебувають в ремісії. Структурний аспект, представлений інтер і інтраіндивідуальний копінг, досліджений за допомогою стандартизованого інструментарію. При дослідженні динамічного аспекту використано напівструктуроване і наративний дослідницьке інтерв`ю.

Результати.

1. Переживання є ключовою категорією кризової психології, яка описує процес і результат взаємодії особистості і кризового події.

2. У розказаних історіях наркозалежних відображена повсякденність їх життя, яка представляє собою результат оповседневніванія біографічно значимих подій життєвого шляху, вбудовування їх в просторово-часової контекст життя.

3. Біографічна реальність наркозалежних характеризується кризовими, що проявляється в змісті подій, представлених в історії, їх інтерпретації, формі розповіді: "розірваність" життєвого шляху-наявність реперних точок (вживання - лікування - вживання) - відсутність майбутнього-шаблонність проживаючих днів.

4. Наркоманія виступає як реальність, конструюється в процесі взаємодії особистості зі світом і визначається кризових особистої історії, існуванням розколотого-Я. Так, зв`язок "криза - наркоманія як хвороба" замінюється формулою "біографічно значущі події - модель біографічної реальності - наркоманія як форма існування".

5. Розколоте-Я припускає існування у наркозалежних двох "Я" (Я-наркоман, Я-ні наркоман). Відсутність необхідних якостей "Я" (сталість у часі, відмінність від інших об`єктів, здатність до волевиявлення) порушує функціонування "Я-пізнає" в структурі "Я" наркозалежних як активного переробника досвіду. Двоїстість інтерпретації і переживання унеможливлює процес породження сенсу з єдиною афективної навантаженням і мотивацією, перешкоджає відновленню особистісної безперервності.

Організація психологічної допомоги наркозалежним вимагає опори на пояснювальні моделі кризової психології: мішенню кризової інтервенції може виступати біографічна модель реальності наркозалежних.

Статкевич І.Є.