Розуміння як проблема психології

У вітчизняній психології дослідження розуміння присвятили свої роботи багато фахівців (А.А. Бодальов, П.П. Блонський, Н.І. Жинкін, П.І. Зінченко, В.П. Зінченко, В.В. Знаків, Г.С . Костюк, Н.Т. Морозова, С.Л. Рубінштейн, А. А. Смирнов, А. Н. Соколов, Е.А. Сорокоумова і ін.). Загальним моментом є уявлення про розуміння як процесі активного відображення навколишньої дійсності, що становить важливий компонент пізнання.

Розуміння нерідко ототожнюється в психології з пізнанням. Це притаманна свідомості форма відображення дійсності, що означає розкриття і відтворення смислового змісту предмета.

В. П. Зінченко вказує на деякі, найбільш важливі значення феномена "розуміння": здатність осмислювати, осягати зміст, значення, сенс чогось нібудь- то чи інше тлумачення чого-небудь (тексту, поведінки і т. Д.). У цьому сенсі слова можливо правильне і неправильне, глибинне і поверхневе, повне і неповне поніманіе- когнітивний процес осягнення змісту, сенсу. Цей процес може бути успішним або безуспішним, самостійним або несамостійним, швидким і повільним, довільним і усвідомленим або ж мимовільним і інтуїтивним.

Дослідники розуміння виділяють його види та дають їх характеристику: природне розуміння - передбачає вилучення сенсу з ситуації. Цьому виду розуміння передує досвід, для нього характерна неочевидність знання, його "неответчівость" - культурне розуміння передбачає поряд з витягом сенсу із ситуації його знакова оформлення, означение і можливість трансляції. Його повнота і адекватність засвідчуються не тільки поведінкою і дією, скільки повідомленням, текстом, які повинні відповідати оригіналу - предмету розуміння. Для культурного розуміння розбіжність між можливістю здійснення дії і можливістю спілкування вельми тіпічно- творче розуміння - припускає поряд з витягом, означением і трансляцією сенсу, породження і оформлення нового сенсу.

Види розуміння оперують різними мовами: природне розуміння використовує предметні (невербальні) і операціональні значення-культурне розуміння оперує знаками, вербальними значеннями і понятіямі- творче розуміння - сенсом. Будь-яке розуміння здійснюється шляхом використання вже наявних знань, тому в процесі його розвитку необхідно враховувати наявний життєвий досвід людини.

Розуміння виступає, з одного боку, як процес, а з іншого - результат переважної активності вербального свідомості, і відноситься до освоєння знань, значень, представлених в мові, тексті, в системі знакових засобів. Наявні в психології дослідження в меншій мірі розглядають розуміння (як процес і результат) в сфері з`ясування, переживання суб`єктом безпосередньо життєвих ситуацій, їх інтерпретації та вербалізації, що, на наш погляд, має пряме відношення до того аспекту роботи свідомості, який пов`язаний з розумінням себе самого, позицій, своєї особистості, тобто з особистісним самосвідомістю. Звідси випливає, що сфера саморозуміння розглядається не повно. Вона обмежується переважно аналізом використання мови, знакових засобів, для вирішення когнітивних завдань, пов`язаних з пізнанням і розумінням. Саме розуміння частіше інтерпретується операционально як суто когнітивний, інтелектуальний процес.

Інший висновок, який випливає з представленого огляду: в наявних дослідженнях розгорнуто не проводиться ідея взаємозв`язку двох аспектів розуміння, а саме: взаємозумовленості розвитку когнітивних процесів, освоєння знань, представлених вербально, і розуміння як моменту становлення свідомості та самосвідомості особистості. Розуміння особистістю себе самої, в кращому випадку, розглядається у зв`язку з пізнавальними процесами і операціями, спрямованими на освоєння та з`ясування знань, вироблених текстів.

Сорокоумова С.Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!