Наступність концепцій с. Л. Рубінштейна, б. Г. Ананьєва, б. Ф. Ломова

С. Л. Рубінштейн, Б. Г. Ананьєв і Б. Ф.Ломов вважали, що основним об`єктом психологічних досліджень є людина - одна з найскладніших систем в науці. С. Л. Рубінштейн показав, що людському буттю притаманні багатоплановість, багаторівневість і багатошаровість. Висуваючи проблему зв`язку свідомості і діяльності, він вважав, що цим зв`язком є особистість, свідомість регулює діяльність, а особистість, що володіє свідомістю, тим самим здатна регулювати свої дії. Особистість є тим підґрунтям, на якому і в системі якого здійснюється функціонування всіх психічних процесів. Принцип єдності свідомості і діяльності утворює наступну систему організації психологічних проблем (фрагмент).

1. Розуміння предмета психології, методологічне визначення природи психічного: а) приналежність свідомості чинному суб`екту- б) єдність реального та ідеального, єдність знання і переживання, відображення і стосунки в) єдність відображення, відносини (переживання) і діяльності- г) знання, представлене в свідомості, є єдністю об`єктивного і суб`ектівного- д) свідомість як вищий рівень організації психіки, якому притаманні, на відміну від психіки, ідеальність, предметне і смислове значення-свідомість як суспільне образ ованіе- ж) свідомість як рефлексія- з) свідомість як регулятор діяльності-свідомість і несвідоме.

Таким чином, сам принцип єдності свідомості і діяльності передбачає комплексний і системний підходи в розумінні природи психічного людини. Б. Г. Ананьєв і в теоретичному, і в практичному плані підійшов до вивчення індивідуальної структури людини як багатовимірної і многосвязной системі - єдності тенденцій диференційованості та інтегрованості. Він відзначав, що повний набір характеристик людини - необхідна умова розуміння його індивідуальності. Перша і найбільш важлива область дії комплексного методу в психології - це організація вимірювань кожного випробуваного по багатьом різнорідним і різнорівневим параметрам, що відносяться до властивостей індивіда, суб`єкта діяльності й особистості. Друга форма реалізації комплексного методу полягає в тому, що різнорівневі властивості вимірюються в умовах різнорідних функціональних станів. Б. Ф. Ломов виходив з таких принципів системного підходу в психології. По-перше, системний підхід в дослідженні будь-якого явища вимагає його розгляду в декількох аспектах: 1) як деякої якісної одиниці, як системи, що має свої специфічні закономерності- 2) як частини своєї видо-родової макроструктури, закономірностям якої воно подчіняется- 3 ) в плані мікросистем, закономірностям яких воно теж подчіняется- 4) в плані його зовнішніх взаємодій, т. е. разом з умовами його існування.

По-друге, психічні явища по суті своїй багатовимірні.

По-третє, система психічних явищ багаторівнева і будується ієрархічно. Вона включає ряд підсистем, що володіють різними функціональними якостями. Многоуровневость психічного має різний порядок, що визначають його закономірності. Існують закономірності загальні, що діють на всіх рівнях і у всіх підсистемах. Але є також і специфічні закономірності, які стосуються тільки до певного рівня (підсистемі).

По-четверте, при описі психічних властивостей людини важливо мати на увазі множинність тих відносин, в яких він існує. Цим обумовлюється разнопорядкових його властивостей. Системні властивості можуть бути розділені на моносістемние і полісистемні. До других відноситься, наприклад, системний опис індивідуальності людини.

По-п`яте, системний підхід вимагає особливого розуміння детермінації як багатопланової, багаторівневої, багатовимірної, що включає явища різних (багатьох) порядків, т. Е. Як системної. Отже, незважаючи на те, що С. Л. Рубінштейн говорить про загальні принципи побудови дослідження проблеми психічного, Б. Г. Ананьєв розкриває переважно комплексний підхід в емпіричному описі людини як індивіда, суб`єкта діяльності й особистості, а Б. Ф. Ломов характеризує загальні принципи системного підходу в психології, їх об`єднує розуміння того, що предметом психології є Людина, яка може бути зрозумілий тільки через ієрархію психічних явищ, систему взаємозв`язку, взаємозумовленості і в детермінації.

Багатоплановість дослідження психічних явищ різного порядку, складну будову детермінації можуть бути розкриті лише тоді, коли Людина розглядається в розвитку.

Юров І. А.