Семантика поняття "суб`єкт" в працях б.м. Ананьєва

У сучасній вітчизняній психології одним з провідних в методологічному плані є суб`єктний підхід, представлений сукупністю кількох теоретичних напрямків: суб`єктно діяльнісного (К. А. Абульханова-Славська, А.В. Брушлинский і ін.), Суб`єктно-об`єктного (Л.В. Алексєєва, Ю.А. Коржова та ін.), системно-суб`єктного (Е.А. Сергієнко), суб`єктно-буттєвого (З.І. Рябікина). Центральним теоретичним конструктом підходу є поняття "суб`єкт", тому метою багатьох дослідників стає аналіз поглядів на зміст даного конструкту провідних вчених-психологів, в числі яких неодмінно називається Б. Г. Ананьєв. При цьому, як правило, дослідники використовують уявлення Ананьєва про суб`єкта тільки в тій частині його робіт, де розкривається поняття "суб`єкта діяльності" як одного з проявів людини поряд з індивідом, особистістю, індивідуальністю. Тим самим вони звужують поле аналізу, так як практика вживання Ананьєва поняття "суб`єкт" не вичерпується тільки цим значенням. Його тексти неможливо зрозуміти з узкопсіхологіческіх позицій. Тільки вихід на рівень методології психології, загального человекозна- ня, філософії дозволяє "розшифрувати" його погляди, в тому числі і щодо категорії суб`єкта.

Звісно ж, що можна виділити як мінімум три основних значення, які Ананьїв вкладав в поняття "суб`єкт": 1) в контексті філософського знання - "суб`єкт" як джерело активності- 2) в контексті людинознавства - "суб`єкт" як одна з граней (поряд з індивідом, особистістю, індивідуальністю) системи "людина" - 3) в контексті психології - "суб`єкт" як носій психічних функцій і свідомості.

З філософських позицій суб`єкт це джерело активності. Ананьїв використовує дане значення, коли позначає активну позицію людини в різних сферах життєдіяльності: спілкуванні, пізнанні, суспільних відносинах, вихованні, розвитку і т. Д. Причому, в числі небагатьох представників суб`єктного підходу Ананьєв не заперечую зворотного іпостасі людини - об`єктної, визнаючи існування в кожній людині як суб`єктних, так і об`єктних потенцій. Описуючи особистісні прояви людини, він підкреслює, що особистість є об`єкт і суб`єкт історичного процесу, об`єкт і суб`єкт суспільних відносин, суб`єкт і об`єкт спілкування. При аналізі розвитку особистості багатство суб`єктної та об`єктної природи проявляється у вигляді послідовного розгортання об`єктної, а потім суб`єктної позиції. Визначаючи життєвий шлях людини як історію особистості і суб`єкта діяльності, Ананьєв відзначав, що на життєвому шляху відбувається поступовий перехід від виховання до самовиховання, від положення об`єкта виховання до стану суб`єкта виховання, коли людина стає здатним створювати власну середу розвитку.

З позицій людинознавства суб`єкт - це грань прояви людини поряд з людиною як індивідом, особистістю, індивідуальністю. Тут підкреслюється, що людина суб`єкт діяльності, іноді навіть уже суб`єкт професійної діяльності, суб`єкт праці. Переважно в даному значенні була сприйнята з концепції Ананьєва категорія суб`єкта в акмеології. Ананьєв розглядає людину як суб`єкта насамперед соціальних діяльностей - праці, спілкування, пізнання. Саме сукупність властивостей людини як суб`єкта праці, пізнання і спілкування утворює структуру людини як суб`єкта діяльності. Як властивості суб`єкта діяльності Ананьєв виділяє продуктивність діяльності та її творчий характер, в той час як особистість характеризується сукупністю суспільних відносин (економічних, політичних, правових, моральних і т.д.), що визначають становище людини в суспільстві.

З психологічних позицій суб`єкт - це носій психічних функцій, свідомості. В даному контексті поняття "суб`єкт" часто використовується Ананьєва як синонім до поняття "людина як носій психічного". Саме в даному значенні поняття "суб`єкт" використовується ним у роботах, присвячених чуттєвого відбиття.

Отже, у творчості Б. Г. Ананьєва неможливо говорити про таку категорію як "суб`єкт взагалі". Зміст, що вкладається Б.Г. Ананьєва в поняття "суб`єкт", завжди контекстно зумовлене тим теоретико-методологічним апаратом, який використовується для вирішення певної проблеми психології.

Щукіна М.А.