Особливості розуміння психічного стану іншої людини в процесі спілкування

До найважливіших функцій спілкування відноситься розуміння психічного стану іншої людини. Одним з методів дослідження даного процесу є психологічний аналіз художніх текстів. Об`єкт аналізу - 30 діалогів з творів А. П. Чехова. Предмет - процес розуміння психічного стану іншої людини в діалозі. Мета аналізу - виявлення особливостей процесу розуміння психічного стану іншої людини, а також виділення видів і моделей розуміє сприяння.

Аналіз матеріалу дозволив виявити наступні моделі спілкування:

1) "суб`єкт вираження - суб`єкт розуміння";

2) "суб`єкт вираження - суб`єкт вираження";

3) "суб`єкт розуміння - суб`єкт розуміння".

Перша модель - "суб`єкт вираження - суб`єкт розуміння" - передбачає наявність двох суб`єктів. Усередині даної моделі сприяння можна виділити розуміння-прийняття і розуміння-неприйняття. Розуміння-прийняття передбачає виконання кожним із суб`єктів своєї функціональної ролі. В даному випадку роль суб`єкта вираження - розкриття свого психічного стану так, щоб бути почутим, а суб`єкта слухання - безпосередня емоційна підтримка і розуміння. Важливо, що справжнє розуміння можливо при повному прийнятті співрозмовниками один одного. Розуміння-неприйняття може проявитися в двох варіантах: по-перше, як сприяння, що припускає наявність позиції нерозуміння, емоційного неприйняття, отверженія- по-друге, як сприяння, що припускає наявність позиції ігнорування, відмови від слухання і розуміння.

Другу модель - "суб`єкт вираження - суб`єкт вираження" - складно назвати моделлю сприяння, так як в ній яскраво простежується одностороння дія з боку кожного учасника, і цей механізм по структурі більше нагадує монолог. У даній моделі кожен із суб`єктів активний і виступає в ролі суб`єкта вираження свого психічного стану. Ця модель є непродуктивною і в цілому неможлива. Для того щоб процес спілкування мав можливість діяти, існувати дана модель повинна прийняти якусь іншу форму.

Третя модель - "суб`єкт розуміння - суб`єкт розуміння" - також є неможливою, і якщо в другій схемі сам процес дії мав право на існування і міг бути представлений у формі монологу кожного із суб`єктів, то в даному випадку неможливий ні діалог, ні минулого. В рамках даної схеми важко взагалі говорити про факт наявності будь-якого суб`єкта.

При аналізі першої моделі наша увага була звернена на активність слухача в діалозі і відзначено, що репліки суб`єкта слухання виконують різні функції. Аналіз відібраних діалогів з творів художньої літератури дозволив виділити по спрямованості наступні способи розуміє впливу суб`єкта слухання.

1. Апеляція до відчуттів і сприйняття: "... Я все одно не чую ...", "Я адже все бачу, все розумію".

2. Апеляція до уваги: "Годі, не звертайте уваги!".

3. Апеляція до пам`яті: "Забудь, забудь мріяння свої ...", "Звичайно, кожна дівчина повинна себе пам`ятати ...", "Про це пора забути".

4. Апеляція до уяви: "А ти уяви ...".

5. Апеляція до мислення: "Навіщо тобі це?", "Зрозумійте ж, зрозумійте ...", "Який дурень. Зрозумійте, жити хочеться!".

6. Апеляція до емоцій і почуттів: "Не впадай у відчай ... Все обійдеться", "Дорога моя, прошу вас, благаю, не хвилюйтеся", "Не плач, моя дівчинка, не плач ...".

7. Апеляція до потреб (бажань): "Полювання тобі ...", "Мила, кажу тобі як сестра, як один, якщо хочеш моєї поради ...", "Скажи, що ти хочеш від мене".

8. Апеляція до вольової дії: "Почекай, май терпіння ...".

9. Апеляція до дій (діяльності): "Ні, прошу вас, благаю, не пийте більше", "Прошу вас, йдіть", "... виходь за барона", "Залиш це ...".

Таким чином, на основі проведеного аналізу можна сформулювати ряд висновків.

1. Художня література - майстерна модель, що відображає процеси вираження і розуміння психічного стану.

2. Діалог - один з основних способів об`ектівірованія кожною людиною своєї особистісної суті і свого потенціалу як суб`єкта пізнання, праці і спілкування.

3. Виділено три моделі спілкування: "суб`єкт вираження - суб`єкт розуміння" (найбільш продуктивна), "суб`єкт вираження - суб`єкт вираження", "суб`єкт розуміння-суб`єкт розуміння".

4. За напрямком виділені способи розуміє впливу суб`єкта слухання - різного роду апеляції до відчуттів і сприйняття, уваги, пам`яті, уяві, мисленню, емоцій і почуттів, потреб, вольової дії, дій.

Алаєва М. В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!