Застосування моделювання дітьми 5-6 років при реалізації функції виявлення

Функція виявлення являє собою локалізацію і визначення положення об`єкта в просторі по відношенню до схеми тіла індивіда (Карандашев Ю.М., 2003).

У дошкільному віці функція виявлення є базовою психічною функцією, що змінюється під впливом провідних функцій. У другій половині дошкільного віку (5-6 років), відповідно до періодизації психічного розвитку Ю.Н. Карандашева, єдиної характеристикою є позиційні, т. Е. Можливість стати на пізнавальну позицію іншої людини. Провідними функціями в даному віці стають послідовно функція розуміння, під якою мається на увазі здатність розуміти пізнавальну позицію уявного суб`єкта, і функція рефлексії, що розуміється як здатність критично ставитися до підстановці в уявну пізнавальну позицію. Під впливом цих функцій відбувається перебудова функції виявлення, яка постає як локалізація і визначення положення об`єкта в просторі по відношенню до схеми тіла уявного суб`єкта.

Здатність стати на уявну пізнавальну позицію іншої людини передбачає вміння дитини оперувати образами і подумки зіставляти предмети і виділяти в них необхідні ознаки. У другій половині дошкільного віку в основі функції виявлення лежить створення дитиною моделі пропонованої ситуації з точки зору пізнавальної позиції уявного іншого. Це означає, що реалізація функції виявлення в даному віковому періоді здійснюється в рамках знаково-символічної діяльності дитини. Дитина повинна створити модель навколишнього середовища з урахуванням пізнавальної позиції іншої людини і, вже оперуючи цією моделлю, повинен визначити місце розташування предмета по відношенню до схеми тіла цього іншого.

У зв`язку з цим метою дослідження було вивчення особливостей функції виявлення дітей 5-6 років шляхом аналізу способів моделювання.

Для досягнення поставленої мети нами була використана методика "Три кубика", запропонована Ю.М. Карандашева і дозволяє оцінити прояви функції виявлення в другій половині дошкільного віку. Змістом методики є визначення величини кубика з позиції зображених персонажів в залежності від їх віддаленості від нього.

До складу експериментальної групи увійшли діти 5-6-річного віку (n = 59), які відвідують дитячий садок №53 м Гродно.

В результаті аналізу процесу виконання методики і її показників нами були виявлені 3 види моделей, що використовуються дітьми експериментальної групи.

Перша модель була охарактеризована нами як хаотична, при якій дітьми здійснювався перебір можливих варіантів вирішення завдання. Діти (6% дітей 5-річного віку і 2% дітей 6-річного віку), що використовують дану модель, не досягали рішення при виконанні завдання, що дозволяє говорити про відсутність адекватного способу моделювання і, як наслідок, про відсутність здатності стати на уявну пізнавальну позицію іншого суб`єкта. Відповіді дитини характеризувалися однотипністю і шаблонностью. Облік пізнавальної позиції не проводився протягом виконання всієї методики.

Друга модель була позначена нами як атрибутивна, тобто пов`язана з орієнтацією на конкретний атрибут, ознака зображених на картинці персонажів і предмета (кубика). В якості такого атрибута виступала величина. Його використовували 22% дітей 5-річного віку і 15% дітей 6-річного віку. Діти ставили себе на позицію зображеного персонажа, але не враховували його позицію в пізнавальному плані. Вони орієнтувалися на величину персонажа, пов`язуючи її з розміром кубика.

Третьою моделлю була просторова модель, що враховує особливості сприйняття кубика персонажем в залежності від його віддаленості. Діти (72% дітей 5-річного віку і 83% дітей 6-річного віку) правильно оцінювали взаємне розташування персонажів і кубика, що дозволяло їм робити правильні висновки при виконанні завдання.

Отже, реалізація функції виявлення в другій половині дошкільного віку здійснюється шляхом застосування різних моделей побудови навколишнього світу. Діти використовували ці моделі з різною результативністю, в зв`язку з чим можна говорити про різні рівні можливості врахувати пізнавальну позицію уявного суб`єкта. Тільки використання просторової моделі дозволяло дітям правильно вирішувати запропоноване завдання, що свідчить про сформованість у них вивчається функції.

Флёрко Н.В.