Роль іграшки в розвитку символічної функції в дошкільному віці

гра - це провідна діяльність дитини дошкільного віку, в ній інтенсивно формуються всі психічні процеси. І, перш за все, одна з найважливіших функцій - знаково-символічна, за допомогою якої забезпечується орієнтування в об`єктивному світі, становлення якої, згідно Л. С. Виготському, Д. Б. Ельконіна, А.В.Зінченко, пов`язують з розвитком внутрішнього плану .
Об`єктом дослідження виступила роль іграшки в психічному розвитку дитини. Предметом - роль іграшки в розвитку знаково-символічної функції в дошкільному віці. Основною гіпотезою було припущення про те, що поліфункціональні і сюжетні іграшки розвивають різні складові символічної функції.

Дотримуючись завданням дослідження, робота проходила поетапно. На першому етапі здійснювалася діагностика рівня розвитку символічної функції. Нами були підібрані широко використовуються в психологічних дослідженнях методики: "Нагодуй ляльку", "Розстав меблі", "Собака-корова", "Місто", "Піктограма", "Картинки-будиночки", "Мітка", "Послідовні картинки".

Завданням другого етапу була розробка розвиваючої програми, яка будувалася з використанням методики, запропонованої Е.І.Рзаевой в її дисертації "Розвиток ігрового простору в дошкільному віці" під керівництвом Н.Е.Веракси. Відповідно до рівня розвитку були використані різні схеми побудови розвиваючих ігор: в групі дітей з низьким і середнім рівнем розвитку проводилися ігри з поліфункціональними ігрушкамі- в групі з високим рівнем - з сюжетними іграшками.

Програма складалася з 8 ігор, спрямованих на розвиток функцій кодування, заміщення в умовах уявної ситуації і сюжету.

На третьому етапі, після закінчення реалізації програми розвиваючих ігор нами була проведена контрольна діагностика (ті ж методики констатуючого експерименту, але з більш складною змістовної стороною). І проводився якісний і кількісний аналіз.

При проведенні програми виявилися такі особливості:

1. Труднощі в перейменування, вигадуванні нових назв, які долалися організацією ряду умов: а) "знайомиться" ігри, до другої гри діти ясно представляли, як вони будуть іграть- б) введення уявної ситуації, сюжету. Зауважимо, що ці труднощі спостерігаються як у дітей, що грають з поліфункціональним матеріалом, так і у тих, хто займався з сюжетними іграшками.

2. Тенденція до стереотипності відповідей при здійсненні перейменувань і нових назв, яка проявлялася в двох варіантах:

а) збереження назв - при використанні одного і того ж матеріалу є тенденції зберігати від гри до гри одне і теж назву;

б) модифіковані відповіді - часто діти в якості нових назв пропонували модифіковані приклади експериментатора або відповіді інших дітей.

3. Труднощі гри з побутовими матеріалами, з перейменуванням і способами дії (обмеженість функціонального використання).

Результати дослідження дозволяють нам говорити про різний вплив поліфункціональної і сюжетної (образної) іграшки на розвиток символічної функції. Поліфункціональні іграшки сприяють розвитку Надситуативно, вмінню "відірватися" від відомого об`єкта. Сюжетна іграшка задає іконічним образ і розвиває заміщення, необхідне в ігровій діяльності. При використанні поліфункціональних іграшок виявилося, що введення уявних ситуацій і сюжету значно полегшують процеси перейменування і ігрових дій. В умовах уявної ситуації діти, які грають з поліфункціональним матеріалом, починали діяти відповідно до нового назвою іграшки, тобто відбувався "зрушення назви на дію". Відзначимо також, що різноманітний поліфункціональний матеріал у порівнянні з сюжетними іграшками дає більше можливостей для перейменувань (придумування нових назв).

Агафонова М.С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!