Мовний розвиток в дошкільному віці

Проблема мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку на сьогоднішній день дуже актуальна, т. К. Відсоток дошкільнят з різними мовними порушеннями залишається стабільно високим. Нескомпенсовані мовні порушення призводять в подальшому до шкільної неуспішності, тому що недостатньо сформовані в дошкільному віці структурні компоненти мови і складові психічних функцій виявляються найбільш вразливими в умовах, що вимагають їх максимальної мобілізації в нових шкільних умовах. Однак, проблема сучасного дошкільника полягає в тому, що він часто має не окреме порушення структурного компонента мовлення, наприклад звуковимови, а комплексне відставання мовних компонентів.

У нашому дослідженні з метою встановлення кількісних і якісних особливостей мовного розвитку дітей з нормальним рівнем розвитку і дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку були обстежені діти старшого дошкільного віку. У дослідженні брали участь діти старшого дошкільного віку: 30 дітей з нормальним рівнем мовного розвитку і 40 дітей з різними відхиленнями мовного розвитку (більшості дітей даної групи поставлений діагноз ОНР - загальне недорозвинення мови).

Були отримані процентні співвідношення дітей в нормі і з порушенням мови в залежності від рівня розвитку досліджуваних мовних показників. З отриманих процентних співвідношень видно, що серед дошкільнят з нормальним рівнем розвитку частіше зустрічаються діти з високим рівнем розвитку зв`язного мовлення, сформованості інтонаційної висловлювання, граматичного ладу мови, словникового запасу. Серед дітей з порушенням мовного розвитку частіше зустрічаються дошкільнята з низьким рівнем сформованості даних показників.

З метою виявлення відмінностей в особливостях мовного розвитку в двох групах дітей був застосований непараметричний метод статистичної обробки даних х2, в результаті якого було встановлено достовірно значущі відмінності за досліджуваним показниками мовного розвитку: зв`язкова мова, сформованість інтонаційного висловлювання, граматичний лад мови, словниковий запас.

Таким чином, на підставі якісного аналізу отриманих результатів і статистичної обробки даних можна зробити наступні висновки:

1. Словниковий запас у дітей з нормальним рівнем розвитку досить різноманітний. У дітей з порушенням мовного розвитку словниковий запас менш різноманітний, пасивний словниковий запас ширше активного.

2. У дітей з нормальним рівнем розвитку зв`язкова мова відповідає середньому і високому рівню розвитку. Вільно можуть скласти зв`язну розповідь по картинці, самостійно описують події, що відбуваються розгорнутими пропозиціями, можуть послідовно, близько до тексту переказати зміст, використовуючи граматично правильно побудовані пропозиції.

Дошкільнята з порушенням мовного розвитку в основному використовують прості, двох-трехсловние пропозиції. У більшості дітей присутні аграматизми, неправильне структурування пропозиції, зміни закінчень. Мова їх носить репродуктивну форму, узагальнююча функція мови знижена.

3. Діти з нормальним рівнем розвитку мають високий і середній рівень сформованості інтонаційної висловлювання, можуть самостійно вимовити запропоновану фразу з різною емоційним забарвленням.

У дошкільнят з порушенням мовного розвитку виражені труднощі при відтворенні окремих складніших інтонацій. Виникають труднощі при інтонаційної забарвленням тексту відповідно до смисловим змістом.

4. Вивчення граматичного ладу мовлення у дітей з нормальним рівнем розвитку дозволило встановити, що діти даної групи змогли правильно повторити складні речення, знаходили граматичні помилки в словах, справлялися з утворенням іменників множини і в родовому відмінку. Вивчення граматичного ладу мовлення у дітей з порушенням мовного розвитку показало, що у дітей даної групи відзначалися виражені труднощі при повторенні складних слів і пропозицій, були присутні порушення аналізу і синтезу, порушення складової структури слова.

5. Слід зазначити, що у дітей з порушенням мовного розвитку також відзначається недостатній рівень розвитку регулюючої функції мови. Саме тому залучення зовнішніх опор, в першу чергу організуючою діяльності з боку дорослого, має стати основою для психологічної роботи з такими дітьми, орієнтованої на формування у них внутрішнього алгоритму функціонування в новій соціальній реальності.

Тимошенко Олеся Сергіївна

Мельникова Ольга Миколаївна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!