Самооцінка як регулятор статеворольової поведінки дітей 4-6 років

У процесі формування статеворольової поведінки дошкільнят особливу роль відіграє самооцінка особистості. Для психологів і педагогів все більш очевидним стає, що самооцінка дитини, її ставлення до себе і сприйняття себе багато в чому визначають його поведінку.

Особливості самооцінки розглядаються в роботах Л. І. Божович (1968), Т.Г.Кукліте (1998), Л.Е.Семеновой (1999), Н.Е.Татарінцевой (1999), І.І.Таран (2005). Вони визначають самооцінку як щабель у розвитку самосвідомості, причиною якої є усвідомлення самого себе, своїх якостей, розумових і фізичних здібностей, своїх дій і вчинків, свого ставлення до власних знань.

Мета дослідження - вдосконалення процесу фізичного виховання дошкільнят на основі розробки і використання рекомендацій по формуванню самооцінки у дітей з різним типом статеворольової поведінки. Відповідно до мети визначено завдання дослідження: 1) виявити тип статеворольової поведінки дітей 4-6 років-2) виявити взаємозв`язок між типом статеворольової поведінки і самооцінкою.

В експерименті взяли участь 68 дітей у віці 4-6 років ДНЗ № 19 "Ластівка" м Великі Луки. Незалежно від віку найчисленнішу групу склали представники андрогінного типу: у віці 4 років - 37,6%, 5 років - 34,7%, 6 років - 37,7%. Нечисленна група дітей склала недиференційований тип статеворольової поведінки.

Вивчення особливостей самооцінки дітей 4-6-річного віку в уявних ігрових ситуаціях показало, що діти всіх вікових груп вибирали для себе, як правило, головні ролі. У реальних ігрових ситуаціях, в порівнянні з уявними, була зафіксована динаміка їх домагань. Вона виявилася різною у дітей середнього і старшого дошкільного віку.

Так, випробовувані середнього дошкільного віку з андрогінними, маскулінних типом поведінки не знижували свої домагання в реальних ігрових ситуаціях, які претендують, як і в уявних, виконувати головні ролі високого рангу. При цьому діти 5 років, вибираючи головну роль, очікували, що і однолітки оцінять їх так само високо.

Представникам фемінного і недиференційованого типів не вибирали себе на головну роль, крім того, 11,8% дітей недиференційованого типу вважали, що їх ніколи не виберуть на ту чи іншу роль. У дітей старшої і підготовчої групи ситуація виглядала приблизно однаково.

Найвищі показники самооцінки виявлені у дітей анд-Рогиня групи. Висока самооцінка поєднується у цих дітей з упевненістю в собі. Самооцінку маскулінних і фемінні дітей можна вважати позитивною. Однак у більшості фемінні дітей їх значення трохи нижче, ніж у маскулінних. У недиференційованого типу зафіксована негативна самооцінка.

Виявлено ще одна важлива тенденція - характер оцінки, яку давали діти своїм одноліткам. Так 5-річні діти оцінювали товаришів нижче, ніж себе. У підготовчій групі з`явилися високі оцінки у представників маскулинного типу, результати склали 11,2%. Крім того, у дітей старшого дошкільного віку з типом маскулинного, фемінного і андрогінності поведінки виявлена тенденція зближення самооцінки з груповою.

Для виявлення зазначеної тенденції нами був проведений кореляційний аналіз між самооцінкою дошкільнят середньої та старшої групи дитячого садка і оцінкою їх ігровий групою. Коефіцієнт кореляції в середніх групах дорівнює 0,28 і 0,31, а в підготовчій - 0,86 і 0,75. Це свідчить про те, що оцінка ігрової групи в старшому дошкільному віці істотно впливає на самооцінку її членів незалежно від типу поведінки.

Багина А.Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!