Зміст уявлень про "ідеальну дитину" у дітей дошкільного віку

Онтогенетические аспекти розвитку самосвідомості традиційно привертають увагу дослідників. Всебічно розглянуто особливості самосвідомості і Я-концепції в підлітковому віці. Зміни самосвідомості в дошкільному віці не настільки яскраві в порівнянні з підлітковим періодом, але не менш істотні і зачіпають як змістовні, так і емоційно-оціночні аспекти.

Мета дослідження полягала в розкритті змісту уявлень старших дошкільників про "Ідеальному дитину". Ми грунтувалися на припущенні про те, що вікові особливості психологічного та особистісного розвитку старших дошкільників створюють умови для формування оціночних критеріїв і еталонних уявлень про людину.

Емпіричний матеріал був зібраний О.В. Кожевнікова, в процесі виконання дипломного дослідження під моїм керівництвом. Були обстежені 50 дітей підготовчої групи дитячого садка.

Вивчення уявлень дошкільнят про "Ідеальному дитину" виконано за допомогою бесіди, проведення якої передувала малюнкова проба, обстежуваному пропонували намалювати "Найкращого дитини". Така процедура дослідження сприяла встановленню контакту з дитиною, а також дозволила виявити особливості невербального способу-еталона. Після виконання малюнка обстежуваного просили розповісти про найкращий дитину. Бесіда включала питання: "Кого ти намалював?" - "Що в ньому найкраще?" - "Розкажи про нього докладніше? Який він?" - "Що ще тобі в ньому подобається?" та інші.

Як "Найкращого дитини" діти, як правило, зображували конкретних людей: своїх друзів однолітків, рідше - братів або сестер. У наступній бесіді вони пояснювали свій вибір перерахуванням тих якостей, якими володіє ця людина, і які, на їхню думку, дозволяють вважати його "Кращим". Характеризуючи "Ідеального дитини", більшість дітей не обмежувалися описом особливостей поведінки та якостей зображеного на малюнку однолітка, а називали також і інші якості. Це дозволяє говорити про зародження у старших дошкільників узагальненого образу дитини, що виникає на основі конкретних, реальних образів і втілює бажані якості особистості і поведінкові прояви.

Обробка отриманих вербальних описів за допомогою контент-аналізу дозволила виділити шість категорій, які розкривають зміст образу "Найкращий дитина" - це фізичні, емоційні, моральні та інтелектуальні характеристики, а також особливості соціальної взаємодії і нормативність поведінки.

Звертає на себе увагу різнобічність змістовних характеристик еталонного образу, поєднання особистісних якостей і особливостей соціальної поведінки. Ранжування категорій по частоті показує, що на перший план у вербальних описах дошкільнятами кращого дитини виступають моральні якості (доброта, щедрість, готовність допомагати, захищати) і розумові здібності. За нею йдуть характеристики емоційної сфери та вміння взаємодіяти з іншими, найменше в образах представлені фізичні характеристики. Можна бачити, що характер ставлення до оточуючих є значущим оцінним критерієм, не випадково дошкільне дитинство називають "соціальної епохою" в розвитку. Кореляційний аналіз, виконаний не по категоріям, а по всій сукупності характеристик виявив окремі взаємозв`язку, що може свідчити про фрагментарності образу "Найкращого дитини" і про те, що даний образ знаходиться в процесі становлення.

Вербальні та невербальні уявлення дошкільнят про "Ідеальному дитину" розрізняються за рівнем узагальненості: невербальний образ "ідеального дитини", як правило, персоніфікований, а вербальний образ включає в себе як об`єктивні, так і узагальнені характеристики.

У вербальних описах дошкільнят виявлені статеві відмінності, так, у дівчаток відзначається невелике переважання характеристик моральної сфери, а хлопчики надають більшого значення емоційним аспектам взаємин з іншими дітьми.

Таким чином, можна вважати, що у дітей старшого дошкільного віку вже існує якийсь еталонний, більш-менш узагальнений образ дитини, що втілює суб`єктивно значущі якості, який впливає на самооцінку дитини, роблячи її більш усвідомленою і диференційованої, а також сприяє усвідомленню перспектив власного розвитку і формуванню у дитини ідеального Я-образу.

Семенова З. Ф.