Своєрідність уявлень матері про індивідуальність дитини різного віку

Відсутність повноти уявлень про індивідуальність дитини, спотворення уявлень про його можливості, необґрунтованість вимог з боку дорослих призводить до зміщення вікових норм розвитку, негативно позначається на характері дитячо-батьківських відносин. При всій актуальності, питання вивчення індивідуальності дитини з позицій матері як суб`єкта, що пізнає залишається недослідженим. Підходи до вивчення пізнання індивідуальності людини закладені в роботах С. Ю. Жданової (2005, 2008).

В рамках нового наукового напрямку психології пізнання індивідуальності, автор розкриває можливість вивчення уявлень як одного з рівнів пізнання індивідуальності, де уявлення розглядаються як універсальний механізм пізнання, характеризують позицію суб`єкта по відношенню до об`єкта уявлень. Вяткін Б.А. (2000) підкреслює, що проблему розвитку індивідуальності необхідно розглядатися з урахуванням змін, що відбуваються в межах одного вікового періоду, а також при переході від одного вікового етапу розвитку до іншого. Вибір вікової категорії обумовлений необхідністю уточнення, розширення уявлень про індивідуальність дитини в період переходу від дошкільного до молодшого шкільного віку, в момент формування нової соціальної ситуації.

У дослідженні застосовано якісно-кількісна методологія. Використано методики: вільного опису дитини, асоціативний тест, рисунковий тест "Моя дитина", особистісний диференціал. Результати перенесли процедуру контент-аналізу. За результатами дослідження вдалося встановити, що диференціюються фактором уявлень матері про індивідуальність дитини є, серед інших, вік дитини.

Виявлено загальне поле уявлень і проаналізовані специфічні особливості. Загальним в змісті уявлень є те, що мати розглядає індивідуальність дитини в різних аспектах, включає в опис поряд з індивідуальна - психологічні якості і характеристики особистості. Вербальний матеріал (тексти-описи, асоціативні ряди) відрізняються емоційністю, образністю. Для кожної матері її дитина "найкращий", "найталановитіший" і т. Д. Відмінності проявляються в наступному. В описових текстах про дитину-дошкільника матері частіше відзначають категорії "стать", "вік", "зовнішній вигляд", "емоційно-вольова сфера" і "види діяльності" - повідомляють фактографічну інформацію, відомості, що відповідають минулого і сучасного дитини. Метауровня: аналіз, оцінка, судження про майбутнє дитини-дошкільника відображені значно рідше. У малюнках "Моя дитина" використовуються, як правило, яскраві кольори, дитина зображений в ігровій діяльності, режимних моментах. За допомогою контент-аналізу вдалося встановити, що в текстах - описах дитини молодшого шкільного віку достовірно частіше, ніж при описі дошкільника, зустрічаються категорії: "досягнення", "соціальні ролі", "мотивація", "психічні процеси". Даний факт можна пояснити зміною соціального статусу дитини-учня початкової школи, його збільшеними можливостями, визнанням матір`ю нової ролі дитини як соціально значущою. У малюнках застосована більш стримана гамма, частина з них виконана у вигляді портрета. Несподівано рідко зображена ситуація шкільного навчання.

Проведене нами емпіричне дослідження показало, що в уявленнях матері дитина-дошкільник "відвідує д / сад, почемучка, енергійний, веселий, безпосередній, пустун, безтурботний, любить грати", а молодший школяр - "допитливий, відповідальний, самостійний, терплячі, працьовитий, розумний, учень, школяр, друг ". Таким чином, можна припустити, що до деформації уявлень про самоцінність дошкільного дитинства, про що говорять фахівці (Смирнова, 2004- Венгер, Слободчиков, 1988- Венгер, 2008 Соколова, 2008) наводять псевдошкольние форми навчання, неадекватні вимоги сучасної системи освіти до дитини , що надходить в початкову школу. Школа і ЗМІ формують спотворені уявлення про дитину дошкільного віку, а батьківські повсякденні уявлення про індивідуальність дитини є значно більш реальними, що відображають властиві цьому віковому періоду інтереси дитини, потреби і досягнення, рівень розвитку дитячих видів діяльності, особливості психічної та особистісної сфери.

Коротовскіх Л. А.